Яцков Сергій Іванович

Дата народження:

22.08.1976

Дата загибелі:

16.09.2022 (46 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Камінь-Каширський район, Велика Яблунька

Місце проживання:

Україна, Київська область, Обухівський район, Богуслав

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Покровський район, Опитне

Місце поховання:

Україна, Київська область, Обухівський район, Богуслав

Військова служба:

Навідник 3-го механізованого відділення, 1-го механізованого взводу, 115 окремої механізованої бригади.

Сергій Яцков – Герой нашого часу

Повномасштабне вторгнення росії в Україну – чи ненайважчий період за всю історію нашої країни. Період болю, трагедій, героїзму та надії. 24 лютого 2022 року Україна здригнулася від перших ворожих ракет, від звуків вибухів, від руйнувань на своїй території. А ще більше здригається від щоденних втрат свого мирного населення. Повномасштабна війна, на жаль, продовжує забирати життя наших земляків, які стали зі зброєю у руках на захист України. Рука ворога відбирає життя цвіту нашого народу – найвідважніших, найдостойніших, найсміливіших, найвідданіших синів України. Серед яких наш земляк, уродженець мальовничого села, що на Волині – Яцков Сергій Іванович.

Народився Сергій 22 серпня 1976 року в селі Велика Яблунька, що на Маневиччині. Тут, у селі, пройшло його дитинство, тут промайнула його шкільна юність. Після дев'яти років навчання в школі вступив до Маневицького ВПТУ, здобув професію кранівника. Після закінчення навчання відбував строкову службу у м. Яворів, що на Львівщині. Після військової служби повернувся до рідного села. Над усе хотів працювати за обраною спеціальністю. Та коли одна із будівельних фірм, що у м. Кузнецовськ запропонувала роботу за спеціальністю, то погодився не роздумуючи. Тут одружився, народився син Владислав. Життя у молодих людей не склалося. Часто їздив у відрядження на Київщину, куди згодом переїхав на постійне місце проживання. У Києві працював водієм вантажних автомобілів. У цьому місті зустрів свою Оксану, з якою одружився в 2005 році. А 2006 рік подарував молодій сім'ї сина Олексія. З 2008 року сім'я проживала у м. Богуслав, де побудували свій власний дім.

Йому було лише 46, здається жити та радіти життю, виховувати діток, дочекатись онуків. Багато ще земних справ чекало його працьовитих рук. Та жахлива війна внесла свої корективи. Отримавши повістку 14 липня 2022 року, Сергій наступного дня з'явився у військомат, щоб виконати свій обов'язок – стати на захист своєї держави, сім'ї, родини, усіх нас. Сергій Іванович був призваний по мобілізації у військову частину відповідно до військової спеціальності: навідником 3-го механізованого відділення, 1-го механізованого взводу, 115 окремої механізованої бригади.

З серпня 2022 року виконував бойове завдання біля села Опитне Покровського району Донецької області. За повідомленням командування брав активну участь у бою за незалежність і свободу України. Хоробрий боєць мужньо боровся за визволення рідної землі.

День 16 вересня став фатальним у житті Захисника. Біля села Опитне, що на Донеччині, під час виконання бойового завдання по захисту України від агресії з боку російської федерації, наш мужній воїн загинув.

Пізно ввечері 21 вересня Захисник України повернувся до Богуслава «НА ЩИТІ», назавжди, поповнивши ряди небесного війська. Ланцюгом шани зустрів Богуслав свого Героя. Поховали Сергія 22 вересня 2022 року на Алеї Героїв, поряд з військовими, що поклали своє життя у російсько – українській війні.

Віддати останню шану загиблому Захисникові прийшли рідні, друзі, знайомі, волонтери, військовослужбовці, представники влади.

У глибокій пошані схиляємо голови перед нашим Героєм Сергієм Яцковим й висловлюємо щирі співчуття рідним загиблого. Його земне життя обірвалося, та він навічно житиме в пам'яті вдячних йому за вільну Україну земляків.

Вічна слава Герою!