Процько Олександр Миколайович

Процько Олександр Миколайович
Дата народження:
29.06.1975
Дата загибелі:
01.07.2024 (49 років)
Місце народження:
Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, Володькова Дівиця
Місце проживання:
Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, Ніжин
Місце загибелі:
Україна, Донецька область, Бахмутський район, Спірне
Місце поховання:
Україна, Чернігівська область, Ніжинський район, Ніжин
Військова служба:
в/ч 3018 НГУ батальйон оперативного призначення
Позивний:
Дєд

Процько Олександр Миколайович народився 29 червня 1975 року в с. Володькова Дівиця. Навчався в Ніжинській ЗОШ №2. Випускник 1990 року. Продовжив освіту в ПТУ №11. У 1993 році був призваний до лав Національної гвардії України. З 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції на території Луганської та Донецької областей (Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Новоайдар, Райгородка, Трехизбенка, Весела Гора, Христово, Олександрівка, Георгієвка, Лутугіно, Щастя). Неодноразово залучався до виконання диверсійно-розвідувальних завдань. Після демобілізації працював у м.Києві у відділі воєнізованої охорони Департаменту поліції охорони. Захоплювався спортом, любив рибалити та проводити час із сім'єю. Неодноразово проходив додаткові військові навчання як в Україні, так і за кордоном, де здобував неябиякий успіх.

На початку повномасштабного вторгнення став одним із тих, хто відбивав наступ на рідне місто Ніжин. Далі продовжив захист своєї Батьківщини вже на Сході України.

У 2023 році проходив військову службу у в/ч 3018 НГУ в батальйоні оперативного призначення.

У жовтні 2023 року отримав осколкові поранення, після чого була довга реабілітація. Чекав моменту, щоб знову повернутися в стрій. Він казав: "Ніколи я не залишу своїх побратимів і якщо я почав цю справу, то буду битися до останнього подиху", що він і зробив.

Героїчно загинув 01.07.2024 року під час виконання бойових дій у с. Спірне Бахмутського району в Донецькій області.

Був люблячим чоловіком, батьком, надійним побратимом і другом, завжди був готовий прикрити свого товариша.

У Олександра залишились мати, брат, дружина, дві доньки та маленька онука.

Матеріали підготували:

Педагог-організатор Ніжинської гімназії №2 Оксана Білоножко

Список використаних джерел

Біографія та інформація про життя Героя надана батьками, рідними та близькими

Герої

Дивитись всіх