Синицький Іван Вікторович

Іван народився в багатодітній сім'ї у селі Макарівка Житомирської області. Навчався у Бердичівському вищому професійному училищі. Захоплювався спортом, займався вуличною спортивною культурою Street Workout. Навчав молодь та прищеплював їм любов до активного способу життя. Брав участь у змаганнях та неодноразово перемагав. Під час навчання працював адміністратором в готелі у Бердичеві. У 2022 році влаштувався на аграрне підприємство ТОВ «Сігнет Центр» візирувальником на елеватор. Проявив себе відповідальним і надійним працівником, тому його підвищили до посади оператора навантаження зернових вагонів.

У червні 2022 року чоловіка призвали на військову службу до Збройних Сил України. Після навчання Іван поповнив лави 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він обіймав посаду старшого вогнеметника вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту.
За свою службу боєць був нагороджений відзнакою «Знак пошани» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«Іванко був особливою дитиною, з усіх дітей був улюбленцем. Добрий, розумний, відвертий, надійний, сміливий. Любив життя, своїх рідних, був справжнім патріотом. Ніколи нікому не відмовляв у будь-якій допомозі, не залишав нікого у біді. Із позитивом ставився до життя. Він назавжди залишиться в наших серцях. Вічна слава. Вічна пам'ять», – написала мама захисника.

Поховали десантника в рідному селі.

В Івана залишилися батьки Марія Георгіївна та Віктор Григорович, сестри Юлія, Вікторія та Ангеліна, брат Василь.

Матеріали підготували:

Матеріали підготували: Луняка Софія, учениця 7 класу Макарівської філії Андрушківського ліцею ім. А. Н. Вітрука

Відповідальний: Криворучко Лілія Іванівна, педагог-організатор Макарівської філії Андрушківського ліцею ім. А. Н. Вітрука

Список використаних джерел

Інформацію отримали від мами та сестри Героя.