Пазущан Олександр Іванович

Пазущан Олександр Іванович
Дата народження:
23.05.1994
Дата загибелі:
04.07.2022 (28 років)
Місце народження:
Україна, Сумська область, Охтирський район, Яблучне
Місце проживання:
Україна, Харків
Місце загибелі:
Україна, Харківська область, Богодухівський район, Соснівка
Місце поховання:
Україна, Сумська область, Охтирський район, Яблучне
Військова служба:
НГУ головний сержант 3-го взводу оперативного призначення роти оперативного призначення ( на бронетранспортерах) 1-го батальйону оперативного призначення ВЧ 3017, старший сержант
Позивний:
Пазік
Нагороди, відзнаки:
За мужність 3-го ступеня

Олександр народився 23.05.1994 в с. Яблучне Сумської області.

закінчив 11 класів в тому селі , де і народився , вступив до ХНУР( харківський національний університет радіоелектроніки)

У 2016 році підписав контракт з Національною Гвардією України і мужньо боронив нашу країну на сході .
За високі досягнення у службі був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».

у 2021 році у Олксансандра народився син .
З перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Олександр добровільно пішов на захист своєї країни. «Хто, як не я буду вас захищати» і «Все буде добре» - були його постійні фрази.
Він стояв на обороні Харківщини, найближче до ворога.
Повертаючись з успішно виконаного бойового завдання, Олександр з побратимами потрапили під мінометний обстріл. Він йшов перший і весь удар взяв на себе. 4 дні він боровся за життя, але, нажаль, сердце Героя перестало битися.

Олександр був мужнім, сміливим, веселим, добрим, життєрадісним, справжньою душею компанії. Побратими казали, що він був справжнім воїном та борцем за волю та незалежність свого народу, не падав духом і підтримував побратимів. Олександр для багатьох став зразком незламності та міцності духу. Завжди допомагав усім, хто цього потребував. Був справжнім другом, побратимом. Мав багато планів, але, нажаль, не встиг втілити.
Без батька залишився однорічний син, без чоловіка дружина, без сина батьки.
Він відав найцінніше - своє життя, щоб ми жили у вільній країні.
Олександр із честю виконав обов’язок щодо захисту своєї держави і до останнього подиху залишився вірним присязі, українському народові та Україні. 
Нагороджений орденом «За мужність» 3 ступені (посмертно). 

Матеріали підготували:

Я його дружина

Герої

Дивитись всіх