Шимонюк Андрій Вікторович

Волинянин Андрій Шимонюк

24 лютого 2022 року в нашій країні почалася повномасштабна війна, розв’язана росією проти мирного населення України. На захист країни стали найкращі доньки і сини України, які боронять свою землю. Серед них і випускник Іваничівського ліцею № 2 імені Юрія Лелюкова Андрій Шимонюк, який віддав своє життя за Україну.

Андрій народився в селищі Іваничі 6 грудня 1982 року, тут виріс, навчався у місцевій загальноосвітній школі I-ІІІ ступенів № 2 та закінчив її у 2000 році.

У 2001 році був призваний до лав Збройних сил України. Після повернення певний час працював на взуттєвій фабриці «Прогрес», ТЗОВ «Богатир», ТЗОВ «Йоданка», «Поліхім».

Андрій був призваний на військову службу під час мобілізації у травні 2022 року, став на захисті своєї країни та вірив у перемогу. Ніколи не боявся труднощів, перебував у місцях, де велися запеклі бої. Його позивний був «Філін». Він користувався авторитетом серед побратимів. Неодноразово допомагав своїм товаришам у складних ситуаціях, врятував життя командиру роти.

Рядовий Шимонюк Андрій Вікторович, старший стрілець механізованого відділення механізованого взводу механізованого батальйону вірний військовій присязі загинув 6 вересня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України в районі населеного пункту Залізничне Чугуївського району Харківської області.

Відспівали загиблого захисника у Свято-Покровському храмі його рідного селища та поховали на місцевому кладовищі 13 вересня 2022 року.

Добрим товаришем, хорошою людиною назавжди залишиться Андрій у пам’яті рідних, друзів, побратимів.

У Героя залишилась мама і брат.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Спогади класного керівника Пемпко Майї Григорівни

«Це був мій перший випуск, пам’ятний випуск 2000 року. Переважна кількість випускників – хлопці. Деякі з них були на війні під час АТО 2014 – 2015 роках, деякі зараз захищають нашу землю від російських окупантів після широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Один із них загинув, боронячи нас від ворога, віддав своє життя за нашу безпеку і свободу – це Шимонюк Андрій.

Для кожного класного керівника, як і для батьків діти, його вихованців є особливими і найкращими. Чим запам’ятався мені Андрій? Великими голубими очима, які світились радістю і добротою. Він був жвавим, допитливим і здібним хлопчиком, завжди веселим, любив жарти, але ніколи і ні з кого не насміхався. Як у більшості хлопців йому не вистачало трохи старанності, щоб досягти кращих успіхів у навчанні. Андрій був дуже товариським, завжди готовим прийти на допомогу, тому у нього було багато друзів і товаришів.

А ще я пам’ятаю наші зустрічі після закінчення школи, Андрій ніколи не проходив повз, не привітавшись, завжди розпитував мене про моє здоров’я і справи; не ображався на мої поради і застереження. Він постійно дивився на життя позитивно, хоча воно не завжди було прихильне до нього.

Тепер Андрій став нашим героєм, залишивши після себе світлі спогади порядної і сміливої людини, відважного воїна, справжнього патріота – захисника України».

Спогади однокласників і друзів.

Віталій Никонюк: «Андрій дуже цінував справедливість. І неважливо, який ворог стояв перед ним. Більший, вищий, міцніший…він просто ставав і бився…»

Кицюк Сергій: «Мабуть найбільше з ним спілкувались я і Ігор Алєксєєнков. Це був один з моїх найкращих друзів. Я й досі не можу згадати про нього без сліз. Це була дуже добродушна і безкорислива людина, яка померла за всіх нас, дуже шкода, що так рано…»

Крась Роман: «Я можу сказати, що Андрій був дуже доброзичливий, щирий, добрий, завжди приходив на допомогу. Він був справжнім!»

Чура Наталія: «Вважаю, що мала величезну честь навчатися в одному класі з Шимонюком Андрієм – з нашим героєм. Пам’ятаю, що з ним в класі було весело та гамірно, його посмішка завжди була така відверта, а енергійність Андрія поширювалася на весь клас. Низький уклін рідним Андрія, міцного їм здоров’я та сил, адже це величезна втрата. Своєму сину (якого теж звати Андрій) я намагаюся привити ті людські якості, якими володів наш однокласник. Сміливість та хоробрість, відвагу та справедливість, щирість та доброзичливість. Дуже шкода, що Шимонюку Андрію довелося покласти своє життя у цій війні. Думаю, він завжди залишиться в наших серцях та пам’яті.»

Матеріали підготували:

Никонюк Софія, учениця 10 класу комунального закладу загальної середньої освіти «Іваничівський ліцей №2 імені Юрія Лелюкова Іваничівської селищної ради Волинської області»

Керівник: Переходько Людмила Петрівна, вчитель географії комунального закладу загальної середньої освіти «Іваничівський ліцей № 2 імені Юрія Лелюкова Іваничівської селищної ради Волинської області»

Список використаних джерел

1. Волинські новини. URL: www.volyn.com.ua
2. Іваничі| БУГ – інформаційний сайт.URL: http://bug.org.ua
3. Офіційний сайт Іваничівської селищної ради. URL: https://ivaselrada.gov.ua