Профатіло Олег Олександрович
Лаврівці будуть пам'ятати своїх героїв!
Пам'яті Олега Профатило
За рідну домівку поклали життя вірні діти, Герої, що завжди залишаться в наших серцях, За землю, за матір зробили, що мали зробити, Герої не гинуть, герої живуть у віках
Російсько - українська війна перекреслила мрії багатьох молодих українців. Чимало юнаків і дівчат пішли добровольцями до війська, щоб зі зброєю в руках захищати свою країну від російської агресії.
Один і з захисників, чий життєпис потребує уваги є Профатіло Олег Олександрович.
Наш воїн народився 4 січня 1989 році в місті Луцьк. В 1990 році сім'я Профатіло переїхала на постійне місце проживання в село Лаврів, Луцького району, Волинської області. Проживали на вулиці Шкільній 1. В 1995 році маленький Олежик, так завжди називала хлопчика мама Тамара Василівна, пішов у в 1 клас Лаврівської середньої школи І-ІІІ ступенів. Хлопець був жвавий, товариський, завжди сповнений цікавих ідей. У 2006 році Олег закінчив навчальний заклад та вступив в Луцьке вище професійне училище будівництва та архітектури за спеціальністю маляр - штукатур. Юнак мав захоплення - працювати на комп'ютері і віддавав йому багато вільного часу. Багато читав, займався саморозвитком. Після закінчення навчання працював на різних роботах, його цікавило пізнавати нове. В 2013 Олег одружився, поєднавши свою долю з дівчиною Риммою. Невдовзі молода дружина народила доньку Нелю. Для покращення житлових умов молодий чоловік поїхав на роботу в місто Хуст Закарпатської області. Але в життя молодого сімейства чорним лихом увірвалась війна. З початку російсько - української війни члени його бригади на чолі з Олегом виявили бажання йти добровольцями на війну.
В особовій справі призваний згідно повістки від 18 березня 2022 року Хустським РВК, районний центр комплектації.) Протягом квітня і травня проходив навчання - підготовку у Львові. (Запис документований. Солдат - артилерійська група ВРА 1536).
Воював на Запорізькому, Донецькому та Луганському напрямках. Брав участь у важких, затяжних боях. Помер 5 січня 2023 року. Серце зупинилось на полі бою. (В книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис № 19 від 16 січня 2023 року. Місто Запоріжжя, Вознесенський район, вулиця Незалежної України 396/52. Гостра корональна смерть.) Не стало рідного сина, люблячого чоловіка, тата, брата.
Траурний кортеж з тілом Олега Профатіла в селі зустріли на колінах. Олег Профатіло похоронений на місцевому кладовищі села Лаврів Луцького району. На будівлі КЗЗСО «Лаврівській ліцей» встановлено пам'ятний знак – меморіальну дошку полеглому Олегу Профатілу.
Використана у дослідженні інформація отримана в Лаврівському старостаті Боратинської сільської ради та розповіді матері, спогади друзів, односельчан.
Наші Герої живі поки ми їх пам'ятаємо! Ворог забирає життя з їх тіл, але не може вирвати пам'ять про Героїв з наших сердець. Світлі спогади про тих, хто залишив по собі добрі справи та чесно прожив своє життя, завжди будуть сильніші, ніж смерть.
Матеріали підготували:
Микитюк Олександра, учениця 11 класу КЗЗСО «Лаврівський ліцей» Боратинської громади
Науковий керівник: Сидорчук Арсен Арсенович, соціальний педагог КЗЗСО "Лаврівський ліцей"
Герої