Чернолюк Станіслав Володимирович
Він був спокійним, добрим, працелюбним. Мав почуття гумору, був майстром пожартувати. Коли бачив, що хтось сумує, то завжди підіймав настрій своїми дотепами. І Станіславу вдавалося зробити це дуже швидко. Він любив життя, і втратив його, на жаль, у 25…
Станіслав Володимирович Чернолюк народився 29 серпня 1997 року. Проживав у селі Лукавці Вижницького району Чернівецької області. Із першого до четвертого класу навчався в Лукавецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. Згодом проживав у селі Банилів-Підгірний Сторожинецького району, ходив до місцевої школи. У 2012 році Станіслав пішов працювати у лісове господарство.
Із 2015 року юнак служив за контрактом у Збройних силах України, добровільно брав участь в АТО.
«Військову справу він любив. Шаленів від неї. Розмови, що були, то завше про автомати, байрактари, танки. Молодий, але такий зрілий у своїй відданості Батьківщині. Я дуже ним пишалась через це. Хоча, зізнаюсь, не хотіла, щоб він пішов воювати, але і ставати йому на шляху – права не мала», – пригадує подруга Станіслава Чернолюка Єлизавета Кравцова.
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну пішов захищати рідну землю від ворогів. Старший солдат Чернолюк Станіслав проходив службу у військовій частині А3715. 25 жовтня 2022 року загинув у Спірному Донецької області.
«Я завжди буду пам'ятати його темно-карі очі, ту його особливу, щиру усмішку, яка примушувала усміхнутись у відповідь. Стасе, друже, ти навічно в моєму серці», – каже Єлизавета Кравцова.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Чернолюк Станіслав Володимирович нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) – Указ Президента України №269/2023.
Герої
