Полозняк Юрій Анатолійович

Полозняк Юрій Анатолійович
Дата народження:
19.07.1964
Дата загибелі:
24.11.2015 (51 рік)
Місце народження:
Україна, Волинська область, Луцький район, Торчин
Місце поховання:
Україна, Волинська область, Луцький район, Торчин
Військова служба:
92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка.

Почесний громадянин Волині Полозняк Юрій Анатолійович

Під час російсько-української війни дуже багато військових поклали своє життя заради незалежності України. Більшість повернулось зі званням посмертно. Одним з них був відомий захисник Торчинської громади Полозняк Юрій Анатолійович.

Народився герой 19 липня 1964 року у смт Торчин, Луцького району, Волинської області, де й проживав[1]. Працював у ВАТ «Волиньхолдинг». Відбув строкову службу, школу прапорщика у «Десні», служив у Чехії, Волгограді, Ростові-на-Дону, Волині. Він був справжнім патріотом України. Коли на сході заворушилися сепаратисти і їх найманці, постійно говорив, що також піде воювати. Через декілька днів він все таки поїхав у Луцький військовий комісаріат і записався добровольцем[5].

У Юрія залишилося двоє дітей: Дмитро та Юлія, також дружина Тетяна. Син дуже любив загиблого батька та довго не міг змиритися з його смертю. Дмитро сором’язливий, тому не дуже багато розповідав про своє життя. Хлопець має багато друзів, працює в будівельній компанії у Луцьку. Тетяна вийшла заміж за Юрія, коли старшій доньці було 5 років. Дівчинка розповідає, що вітчим став для неї справжнім батьком. Донька також згадує Героя теплими словами. Вона працює у ВАТ «Волиньхолдинг» на посаді головного кухаря. Про Юрія Полозняка його родина згадує лише хороше, говорячи, яким прекрасним чоловіком він був[2].

Боєць 92-ої окремої механізованої бригади загинув під час виконання службових обов’язків у зоні АТО. Проте точна причина смерті Полозняка й досі невідома. Зі слів дружини: «Схоже, дзвонив хтось із побратимів чоловіка. Однак, хто саме, сказати важко. У мене був шок. Я подумала, що це такий недолугий жарт. Звернулась за інформацією до обласного військового комісаріату, однак жодного підтвердження загибелі Юри мені не надали. Тож почали діяти власними силами. Я до сих пір не знаю, як саме помер мій чоловік, де, за яких обставин…». Та вже 24 листопада 2015 року Тетяні Іванівні повідомили, що Юрія вже немає…[4]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові Юрію Полозняку присвоїли звання «Почесний громадянин Волині» відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Положення про звання «Почесний громадянин Волині», затвердженого рішенням обласної ради восьмого скликання № 2/21 від 10.12.2020 р.[3]

У боротьбі за незалежність України, її територіальну цілісність та суверенітет, мужньо даючи відсіч окупантам, загинули тисячі військових. Дякуємо усім захисникам і захисницям. Вічна вам слава! Вічна пам’ять кожному, кого вже не повернути. Ви всі залишаєтесь назавжди у наших серцях. Слава Україні! Слава ЗСУ!

Матеріали підготували:

Матеріали підготували: Ковальчук Ірина, учениця 9 класу опорного закладу загальної середньої освіти «Торчинський ліцей Торчинської селищної ради».

Науковий керівник: Бощук Алла Василівна, вчитель української мови та літератури ОЗЗСО Торчинський ліцей

Герої

Дивитись всіх