Мельник Владислав Юрійович

Мельник Владислав Юрійович
Дата народження:
18.02.2000
Дата загибелі:
12.03.2022 (22 роки)
Місце народження:
Україна, Луганська область, Старобільський район, Данилівка
Місце проживання:
Україна, Донецька область, Маріупольський район, Маріуполь
Місце загибелі:
Україна, Донецька область, Волноваський район, Євгенівка
Місце поховання:
Україна, Ужгород
Військова служба:
503-й ОБМП, військова частина А1275, лейтенант, командир 3-го взводу 1-ї роти морської піхоти
Позивний:
Мєля
Нагороди, відзнаки:
Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно); відзнака «Хрест нескорених» (посмертно).

Владислав Юрійович Мельник народився 18 лютого 2000 року в селі Данилівка Біловодської селищної громади Старобільського району Луганської області. У 2006 році пішов до першого класу Новодеркульської загальноосвітньої школи імені А.В. Пастухова. У шкільні роки був щирим, товариським, мав багато друзів. Саме тоді він визначився з професією — обрав шлях універсального військового, морського піхотинця.

У 2017 році Владислав здійснив свою мрію — став курсантом елітної Військової академії (м. Одеса). Навчався на факультеті підготовки спеціалістів Десантно-штурмових військ та морської піхоти за спеціалізацією «Управління діями підрозділів морської піхоти».

Службу лейтенант Мельник розпочав у серпні 2021 року у військовій частині А1275 (м. Маріуполь). Обіймав посаду командира 3-го взводу 1-ї роти морської піхоти 503-го окремого батальйону морської піхоти, виконуючи бойові завдання у селищі Верхньоторецьке Донецької області. З 2 березня 2022 року боронив підступи до Волновахи. Свій останній бій прийняв під час оборони села Євгенівка, віддавши життя за Україну.

18 вересня 2025 перепохований з м. Дніпро до м. Ужгород, спочиває з миром разом із побратимами на Пагорбі Слави (Кальварія). 

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відповідно до Указу Президента України №397/2022 від 8 червня 2022 року, Владислава Мельника нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений командиром 30 корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ відзнакою "Хрест нескорених" (посмертно). 

Його відданість та мужність завжди житимуть у наших серцях. Він залишиться в нашій пам’яті як справжній Герой, а його ім’я навіки буде взірцем патріотизму для наступних поколінь.

Назавжди в строю! Вірний завжди!

Матеріали підготували:

Мельник Ірина Миколаївна, мати Героя

Список використаних джерел

З власних спогадів

Герої

Дивитись всіх