Шкредь Сергій Олексійович

Сергій Шкредь – почесний громадянин Луцька

Шкредь Сергій Олексійович народився 27 травня 1985 року на Черкащині, але ще у ранньому дитинстві став жити в місті Луцьку [2,67]. Прожив 29 років. Крім Сергійка у родині Шкредів виховувалася ще старша сестра Інна. Змалку хлопчик ріс спокійним, врівноваженим, уважним. Любив гратися солдатиками, їх у нього було безліч [12]. Навіть не здогадувався, що пройдуть роки, і він буде сам захищати рідну землю від ворога.

1 вересня 1992 року Сергійко став першокласником Луцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №25 [5,211]. Вчився старанним, цікавився літературою, особливо захоплювався природою рідного краю. Цікавився світом тварин, комах і рослин. Бережно ставився до природи, не завдав шкоди ні травинці, ні тваринці. Здавалося, що у майбутньому буде біологом[2,67]. Захоплювався спортом. Особливо подобався бокс, займався у секції так, як і його батько Олексій Григорович.

Коли Сергійко закінчив сьомий клас, батьки переїхали в інший район міста. Він змушений був перейти у ЗОШ №17. Із дев’ятого класу навчався у цій школі [6,65].

Після закінчення дев’ятого класу у 2000 році продовжив навчатися у Волинському комерційному технікумі, який закінчив у 2003 році [3].

З 2003 по 2005 рік проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України [2,68].

З 2007 року працював в управлінні оперативної служби міліції. Обрав секретну роботу у розвідувальному підрозділі в Управлінні оперативної служби − так звану «семірку». Звільнився у званні старшого лейтенанта [2,68].

В квітні 2014 року призваний на службу в Збройні Сили України.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України мобілізований до лав 51-ї окремої механізованої бригади, м. Володимир-Волинський. У подальшому проходив службу в Ужгороді у військовій частині. Солдат, гранатометник 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород [8]. Брав участь в антитерористичній операції як гранатометник 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону в боях за територіальну цілісність України [10]. У зоні АТО був у складі 128 гірсько-піхотної бригади. Сергій Шкредь служив ще у 51 бригаді, разом з ним відбував службу і учасник АТО, депутат міськради Тарас Бас [9].

28 січня 2015 рік ще один важкий день для оборонців Дебальцево. Цього дня позиції 128-ої окремої гірсько-піхотної бригади в районі базового табору були обстріляні з установок залпового вогню «Град»[4].

За підрахунками волонтерів Книги пам’яті загиблих за Україну, із 25 січня по 18 лютого 2015 року на Дебальцевському напрямку загинули 268 українських військових із більш як 30 підрозділів, 270 поранено, 7 взято в полон, 18 пропало безвісти, близько 30% бойової техніки було знищено [1].

Бійця важко поранили під час виконання військового обов’язку ще 29 грудня 2014 року біля Дебальцевого [14]. Під час чергового удару бойовиків він отримав тяжке наскрізне поранення в плече, ЗЧМТ, закрита травма живота з ушкодженням внутрішніх органів [15]. Багато його побратимів загинуло, проте Сергія Шкредя вдалось доправити до медиків, які здійснили низку операцій [7]. Спочатку Сергій лікувався в Артемівській центральній районній лікарні. Лікарі два місяці боролися за його життя. Земляки збирали кошти на дороговартісні ліки, в Луцьку було організовано благодійну виставку-ярмарок «Світ нашими руками». Сергій майже два місяці боровся за життя. Стан важкий, але були результати. Спочатку лікарі давали 20%, що виживе, тяжке зараження крові. Однак, на жаль, врятувати його не вдалося [7]. Після тривалого лікування 22 березня в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені І.І. Мечникова військовослужбовець 128-ої гірсько-піхотної бригади Сергій Шкредь помер [14].    

Сергій Шкредь не дожив до свого тридцятиліття. Не встиг він і одружитися й народити дітей [11]. Перед труною несли коровай, обперезаний траурною стрічкою. Луцьк знову прощався із своїм загиблим захисником. 24 березня у місті був оголошений День жалоби. Поховальний обряд проводив митрополит Луцький та Волинський Михаїл. 24 березня воїна поховали на міському кладовищі у селі Гаразджа, Луцького району, Волинської області на Алеї почесних поховань[9]. Залишись батьки та сестра [17].

Указом Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [18].

«За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу» нагороджений відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)[16].

9 грудня 2015 на фасаді будівлі Коледжу технологій, бізнесу та права Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку відкрито пам'ятну дошку на честь Сергія Шкредя. Пам’ятний знак встановили на Коледжі технологій, бізнесу та права СНУ імені Лесі Українки в Луцьку [16]. Таким чином у цьому навчальному закладі вирішили увіковічнити пам’ять про своїх студентів-героїв. Відкриття меморіальної дошки відбулося сьогодні, 9-го грудня, під Гімн України[5].

Пам’ятну дошку встановлено на фасаді Луцького ліцею №25.

За вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, а також вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 року № 44/1)[10].

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 9, місце 28[14].

За високий патріотизм, відданість українському народові, виховання синів-героїв, які віддали своє життя за незалежність і територіальну цілісність України, нагородили медаллю Української Православної Церкви Київського Патріархату «За жертовність і любов до України» нагородили матір загиблого Шкредя Сергія Олексійовича, Коханюк Світлану Євгенівну[13].

Вічна слава героям! Герої не вмирають!

Матеріали підготували:

Учасники гуртка «Пам'ять» «Луцького ліцею №25 Луцької міської ради» Волинської області

Науковий керівник: Бондарчук Ірина Миколаївна, вчитель української мови та літератури «Луцького ліцею №25 Луцької міської ради», Лащук Людмила Петрівна, вчитель історії,  «Луцького ліцею №25 Луцької міської ради» 

Список використаних джерел

1. Битва за Дебальцеве [Електронний ресурс]. − Режим доступу:  http://sv20144.blogspot.com/2022/02/blog-post.html
2. Волинський небесний батальйон / Упорядник Н. Слюсар. Луцьк: «Вісник+К», 2019. 384 с.
3. Воєнний марш та панахида: у Луцьку відкрили меморіальні дошки бійцям [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.volynnews.com/news/society/voyennyy-marsh-ta-panakhyda-u-lutsku-vidkryly-memorialni-doshky-biytsiam/
4. Дебальцево: хроніка мужності, героїзму та болючих втрат [Електронний ресурс].−Режим доступу: http://sv20144.blogspot.com/2022/02/blog-post.html
5. Дем’янюк О., Гулько Г. Волинський пантеон: Схід – 2014-2017. Луцьк: Вежа-Друк, 2018. 248 с.
6. Дем’янюк О., Гулько Г. Волинський пантеон: Схід – 2015. Луцьк: Айс Принт, 2016. −90 с.
7. Життя на волосині [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://p-p.com.ua/news/65082/
8. Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України.− К.:ЛАТ&К.2016.−392с.
9. Лучани прощалися зі справжнім чоловіком і воїном [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.volynnews.com/news/society/luchany-poproshchalysia-zi-spravzhnim-cholovikom-i-voyinom/
10. Почесний громадянин міста від 25 липня 2018 року [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.lutskrada.gov.ua/pochesni-hromadiany-lutska/pochesnyi-hromadianyn-mista6758678678768678678
11. Сергій Шкредь [Електронний ресурс].− Режим доступу: https://www.volyn24.com/news/142143-istorii-luckyh-geroiv-bez-bud-iakyh-rozdumiv-rvonuv-na-vijnu-foto
12. Спогади матері [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.volyn24.com/news/142143-istorii-luckyh-geroiv-bez-bud-iakyh-rozdumiv-rvonuv-na-vijnu-foto
13. Тим, хто не шукає визнання [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.volynnews.com/news/society/ti-khto-ne-shukaye-vyznannia-u-lutsku-nahorodyly-heroyiv-ato/
14. Шкредь Сергій [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://timenote.info/ua/Sergij-Shkred
15. Шкредь Сергій [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/257521-viiskovii-iz-lutska-sergii-shkred-ne-vidsviatkuvav-35-vesnu
16. Шкредь Сергій Олексійович [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://www.mil.gov.ua/content/other/Panteon_13.04.2014_10.12.2018.pdf
17. Шкредь Сергій Олексійович [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%8C_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
18. Шкредь Сергій Олексійович [Електронний ресурс]. − Режим доступу: https://memorybook.org.ua/28/shkred.htm