Бедарєв Юрій Миколайович

33 роки... Багато це чи мало!? Напевно, зважаючи на те, як ти їх прожив, що зробив для того, аби користі людям, країні принести найбільше? Якраз стільки літ було моєму героєві Бедарєву Юрію Миколайовичу. Йому б ще жити й жити...

Радіти синочку, який є першокласником, молодій дружині. Але від долі не втечеш. Що написано на роду, так і буде. Жорстока смерть обірвала молоде життя.

Народився мій герой 14 травня 1989 року, в селі Гірки. Закінчив місцеву школу. Потім служба в м. Миколаєві у морській піхоті. Старший матрос на судні КРМО “Миколаїв”.

Був учасником АТО в 2014 році в Донецькій та Луганській областях на посаді навідника третього батальйону третього взводу зенітно-артилерійського дивізіону. Нагороджений медаллю “За участь в АТО“.

16 грудня 2021 року підписав контракт із 14 окремою механізованою  бригадою ЗСУ. Коли розпочалась війна, був в Донецькій, Миколаївській, Харківській областях. Останнім часом службу проходив у місті Харків старшим механіком відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу забезпечення реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи А1008 в 2022р.

Має подяку від Харківського міського голови І. О. Терехова за високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків, мужність, відвагу і самовідданість під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України та з нагоди Дня захисника та захисниць України.

Причиною смерті стало ураження електричним струмом. Помер 23 січня 2023 року. Похований в селі Гірки.

П’ятого травня 2023 року поет з Любешова, Микола Савчук, написав вірш “Пам’яті Бедарева Юрія” , на прохання дружини Оксани.

Пам’яті Бедарева Юрія

Чому, коханий, обірвалося життя,
Твоє навік, моє — наполовину ?
Адже було у нас одне серцебиття,
Тепер без твого серця відчуття, що гину.

Чому біда невчасно так прийшла до нас,
Синочка нашого без тата залишила?
Який же був щасливий довоєнний час,
Любов’ю з нами наша радість говорила.

А скільки Бог поклав у серце доброти:
І руки майстра, і чудові мрійні крила...
Як же дотепно вмів розповідати ти,
Як слухати твій голос я любила...

Допоки голос пам’ятаю добрий твій,
І серце в ритмі б’ється з сердечком дитини
Ти полишати межі пам’яті не смій,
Будь з нами, любий, до останньої години.

Микола Савчук 05.05.2023р.