Шульга Максим Костянтинович

Максим Шульга - народний Герой України, почесний громадянин міста

23 березня 1991 року у рік, коли Українська держава оголосила свою незалежність, народився майбутній герой України − Максим Костянтинович Шульга. Він зростав разом із нею і вибрав професію її захисника. У найскладніший час став до оборони України і віддав за неї своє молоде життя. Прожив лише 23 роки.

Хлопчик ріс допитливим та надзвичайно непосидючим, адже був кмітливим та енергійним. Неподалік школи – заклад дошкільної освіти №4, який відвідував Максимко.

У вересні 1998 року Максим переступив поріг Луцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №25. Навчався першокласник у 1-А класі. Перша вчителька Мельник Аліна Богданівна особливо піклувалася про нього, адже у класі він був найменшим. Влітку 1998 року народився братик Костя, тож у свої 13 років вже забирав брата з садочка.

Закінчив 9-А клас у 2006 році. Юнак любив займатися спортом. Ще у шкільні роки захоплювався breakdance, і це у нього чудово виходило. Полюбляв ранкові пробіжки з братом, відвідував тренажерний зал.

Після школи здобував освіту у Волинському технікумі Національного університету харчових технологій. У 2009 році Максим закінчив навчання в технікумі. Юнак навчався на радіомеханіка й одночасно працював у канцелярії, сумлінно виконуючи всі доручення. Здобувши освіту, довго вагався щодо вибору життєвого шляху.

Всі, з ким довелося розмовляти про Максима Шульгу, в один голос кажуть: він був надзвичайно веселим, життєрадісним, з його уст не сходила посмішка.

У 2010 році був призваний на військову службу за контрактом у військову частину А0284 м. Львів. Він відразу сказав, що хоче служити в десантних військах, бо це престижно. Адже девіз повітряно-військових військ − «Ніхто крім нас». Мав сильний характер, ніколи не жалівся на життя.

За час проходження служби із посади курсанта дійшов до головного сержанта – командира відділення. Попри всю свою юнацьку завзятість, Максим був надзвичайно дисциплінованим і відповідальним. Це помітило командування – і сержант Шульга був серед тих небагатьох десантників Львівської бригади, кого у 2011 році відправили на спільні навчання з натівськими військовими до Німеччини.

У 2011 році нагороджений знаком «За зразкову службу». В цьому ж році, після навчання в смт Десна, отримав звання сержанта − командир відділення. Був вимогливим до своїх підлеглих, бо вважав, що саме загартованість та витривалість – це ті риси характеру, котрі повинні бути притаманними кожному солдату. Дуже любив небо, змалку мріяв стати десантником, і став ним. Неодноразово стрибав із парашутом.

У кінці 2013 року Максим підписує другий контракт, хоча на той час багато друзів його відмовляло. Але він вірив у майбутнє укра­їнської армії, хотів далі вчитися військовому ремеслу, здобувати вищу освіту.

У 2013 році за успіхи на службі Президент вручив йому особисто дорогоцінний подарунок зі своїм підписом. У військовій частині його називали «сонечком», адже він завжди посміхався, був веселим, ніколи ні на кого не гнівався, душа компанії.

У березні 2014 року заступник командира взводу-командир відділення, сержант Шульга Максим у складі 1-ої батальйонної тактичної групи виїхав у зону АТО. Всі мрії перекреслив 2014 рік. Десантників 80-ї бригади одними з перших кинули на Схід.

Вони стояли на блокпостах, жили у палатках. Рано навесні було дуже холодно – і Максим захворів. Уже в Харкові, у лікарні, йому запропонували повернутися в частину, готувати резерв. Та головний сержант Шульга навідріз відмовився: він залишився на Сході, зі своїми хлопцями.

Пройшов навчання на полігоні біля села Гончарівськ, після чого брав участь у зоні проведення бойових дій. Певний час перебував у місті Луганську, селі Райгородка, виконував завдання біля міст Слов'янськ та Червоний Лиман. Приймав участь у звільненні міст Слов'янська та Миколаївки. Побував з бригадою у найгарячіших точках: у Слов’янську, Григорівці, Георгіївці в Луганському аеропорту. Їм протистояли добре озброєні російські війська.

На початку серпня отримав завдання вибити ворога з Новосвітлівки. Це було надзвичайно важливо, адже селищем проходила траса, через яку бойовики постійно отримували підкріплення з боку Росії. 14 серпня завдання було виконане. Та почалося справжнє пекло: українських військових стали обстрілювати з «Ураганів» і танків. Сили виявилися нерівні. І саме у ці дні була черга Максима іти на ротацію. Він зібрав рюкзак, постояв перед ним, а потім усміхнувся і сказав: «Нікуди я, хлопці, не піду, залишуся з вами». Як розповів старшина роти 80-ї бригади Сергій Сухомлін, 26 серпня вони стояли на крайньому опорному пункті селища, далі була дорога на Луганськ.

3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка, під постійним артобстрілом. Під час танкової та артилерійської атаки російських бойовиків під Іловайськом та Старобешевим та обстрілу з РСЗВ «Град» 25-26 серпня загинули та потрапили у полон десятки військовослужбовців 51-ї бригади.

26 серпня 2014 року сержант Шульга отримав множинні осколкові поранення, накривши собою побратима, під час обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями позицій українських військових в районі селища міського типу Новосвітлівка Краснодонського (нині – Сорокинського) району Луганської області. Після надання першої медичної допомоги, було прийнято рішення евакуювати поранених бронетранспортером до Міжнародного аеропорту «Луганськ». По дорозі до аеропорту бронетранспортер потрапив під танковий обстріл. Водій здійснити маневр та з‘їхав з дороги у ліс, але вже там бойова машина вийшла з ладу та зупинилась. Через інтенсивний обстріл до хлопців не могла дістатися підмога. Не дочекавшись допомоги Максим Шульга помер від отриманих поранень.

26 серпня 2014 року Максим зняв відео. За кілька годин до його поранення, пролунали його пророчі слова о 12.00, хлопці жартували, а він наприкінці сказав: «Скоро буду вдома», і о 18-й годині його поранили. Отримав важкі поранення 23-річний сержант Максим Шульга, 26 серпня 2014 року у ході проведення бойових дій в районі села Новосвітлівка Луганської області, прикривши собою побратима, він прийняв свій останній бій. Не приходячи до тями, Максим помер у військовому госпіталі Харківської області м. Чугуїв.

Відспівали героя у верхньому храмі Свято-Троїцького кафедрального собору. Після гіркого реквієму «Вічна пам’ять» митрополит Луцький і Волинський Михаїл виголосив промову.

За життя волинський боєць Максим Шульга був справжнім патріотом. Перед тим, як відправитись на війну, він написав на власній сторінці у соцмережах: «У разі агресії Росії проти незалежної Української держави зі зброєю в руках буду убивати російських окупантів доти, доки в моїх грудях б’ється серце. Слава Україні!»

Похований 30 вересня в селі Гаразджа Луцького району на Алеї почесних поховань. Залишились мати та брат.

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Народний Герой України. Указом № 32 від 3 жовтня 2020 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

За вірність військовій присязі, особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені під час виконання бойових завдань в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України, а також вагомий особистий внесок у забезпечення суверенітету і територіальної цілісності України посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (рішення Луцької міської ради від 25 липня 2018 року № 44/1).

20 грудня 2015 року у Луцьку на будинку, в якому проживав Максим, встановлено меморіальну дошку на його честь.

20 листопада 2015 року в місті Луцьк на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №25 (вулиця Федорова, 7), де навчався Максим Шульга, було відкрито меморіальну дошку.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 2, місце 26).

Уперше офіційно 29 серпня 2019 року українці відзначили День пам’яті загиблих захисників України. Згідно з постановою Президента Володимира Зеленського, цю дату обрано саме через те, що 29 серпня 2014 року на Сході України загинула найбільша кількість військовослужбовців. Тільки за офіційною статистикою в Іловайському котлі полягло 366 українських військових, 429 було поранено, 300 потрапили до полону, 158 зникли безвісті.

Матеріали підготували:

Лащук Вікторія, студентка 4-го курсу, групи Іст-43О, факультету історії, поітології та національної безпеки ВНУ ім. Лесі Українки

Науковий керівник: Лащук Людмила Петрівна, вчитель історії, вчитель-методист «Луцького ліцею №25 Луцької міської ради» Волинської області

Список використаних джерел

1. Волинський небесний батальйон / Упорядник Н. Слюсар. Луцьк: «Вісник+К», 2019. 384 с.
2. Дем’янюк О., Гулько Г. Волинський пантеон: Схід – 2014–2017. Луцьк: Вежа-Друк, 2018. -248 с.
3. Книга пам’яті військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України.−К.:ЛАТ&К.2016.−392с.
4. «Нас − тисячі українських матерів, чиї сини вже ніколи не повернуться з цієї війни» / Т. Свереда // Луцький замок. − 2019.- 29 серпня.
5. Народний Герой України [Електронний ресурс].− Режим доступу: https://uaheroes.com/story/maksym-shulha-posmertno/
6. Померли [Електронний ресурс].− Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B8_26_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F&pagefrom=%D0%A1%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE+%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C+%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#mw-pages
7. Почесний громадянин міста [Електронний ресурс].− Режим доступу: https://www.lutskrada.gov.ua/pochesni-hromadiany-lutska/pochesnyi-hromadianyn-mista1234
8. Ровесник незалежності загинув у дні незалежності / Н.Слюсар // Вісник+К. − 2017.- 24 серпня.
9. Ровесник незалежності загинув у дні незалежності [Електронний ресурс].− Режим доступу:https://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/volyn/30958/
10. Стіна Пам’яті полеглих Захисників України в російсько-українській війні https://goo.gl/maps/oTh4pJoJubcXJbTe8
11. Указ Президента України Про відзначення державними нагородами України [Електронний ресурс].− Режим доступу https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/282/2015#Text
12. У столиці волиняни вшановують пам'ять полеглих захисників України [Електронний ресурс].− Режим доступу: https://www.volynpost.com/news/146415-u-stolyci-volyniany-vshanovuyut-pamiat-poleglyh-zahysnykiv-ukrainy
13. Шульга Максим [Електронний ресурс].− Режим доступу: https://timenote.info/ru/person/view?id=3816159&l=ua
14. Шульга  Максим [Електронний ресурс].− Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
15. Шульга Максим відео[Електронний ресурс].− Режим доступу https://fb.watch/kqlXJS7X1h/