Анталовці Євген Михайлович

Дата народження:

16.11.1964

Дата загибелі:

23.03.2022 (57 років)

Місце народження:

Україна, Закарпатська область, Мукачівський район, Сасівка

Місце загибелі:

Україна, Миколаївська область, Миколаївський район, Засілля

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Володимирський район, Нововолинськ

Військова служба:

Водія-санітар, 14-та ОМБР імені князя Романа Великого.

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Волинянин Євген Анталовці - старший солдат військової служби

Відважно захищав нашу Батьківщину від окупантів, загинув на початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Євген Михайлович Анталовці народився 16 листопада 1964 року в селі Сасівка Свалявського району Закарпатської області. В українській родині з українською душею. У 1972 році пішов у перший клас Сасівської середньої школи, яку закінчив 1980 році та отримав свідоцтво про неповну середню освіту. Атестат про закінчення середньої освіти отримав у 1982 році у ЗСШ №99 міста Свалява. Професію монтажника та електрогазозварника здобув на базі СГПТУ, виробничу практику проходив у місті Ужгород. У 1983-1985 роках проходив строкову службу в Радянській Армії, після якої продовжив навчання у Кіровоградському обласному автоучкомбінаті, де отримав посвідчення водія. У 1993-1995 працював деректором Івангородського БК, Олександрівського району Кіровоградської області.

Перший свій контракт Євген Михайлович підписав у 1995 році, військову службу проходив в місті Мукачево Закарпатської області до 1996р. Після закінчення контрактної служби до 2007 року працював водієм у ПП «Кунак» м. Мукачево. У 2007 р переїхав у м. Нововолинськ , влаштувався на посаду ПП «ДЕНК ТПР». У 2009-2015р.р. працював водієм міжнародних перевезень у Республіці Польща, м. Люблін. Після повернення з Польщі влаштувався на роботу в ПП «АрхГлас» с. Литовеж Іваничівського району Волинської області.

1 грудня 2016р. Євген Анталовці вступив на контрактну службу водієм-заправником автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення механізованого батальйону в/ч А1008 (Наказ командира 14ОМБр №194-РС)[11]. Службу проходив на Донеччині, водив бензовоз. Хлопці називали його автомобіль «запальничкою», бо сам по собі був небезпечний. З 11 грудня 2017р. проходив службу на посаді стрільця-санітара механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону. Євген Михайлович рятував життя побратимам, допомагав евакуйовувати поранених. Рішення підписати тривалий, на 5 років контракт, було прийняте, коли у січні 2018р. був призначений на посаду водія-санітара медичного пункту механізованого батальйону в/ч А1008. Воно було обдуманим і остаточним, служба розпочалась з 1 лютого 2019 р., з того часу його медичний автомобіль весь час перебував у зоні бойових дій. Саме на ньому наш Герой їхав по Хрещатику у колоні військової техніки на Військовому параді до 30-ї річниці незалежності України. За відмінне виконання обов’язків та вірність присязі неодноразово нагороджувався почесними Грамотами та відзнаками. Напередодні широкомасштабного вторгнення була остання ротація, коротка відпустка і бойове злагодження на Рівненському полігоні, а звідти на Миколаївщину, де йшли жорстокі бої. Євген Михайлович у своєму розпорядженні мав потужний американський медичний евакуаційний автомобіль, екіпаж якого врятував не одне життя. У той, останній день, все було до оскоми звичним: важкий нічний бій, 200-ті і 300-ті, вчора ще живі і усміхнені… Ранок 23 березня поблизу Залісся (Вітовський район, Миколаївська обл.) видався надзвичайно важким, бо ніч була лютою, тому, відчистивши машину від крові, екіпаж мав трохи часу на відпочинок. Жартувати, як і снідати, не було ні сили, ні бажання, хотілось хоч трохи прикрити очі. Остання розмова з дружиною була напередодні, добре, що знайшли місцину, де було покриття. Знав, що вдома все гаразд, про себе не розповідав, заспокоював, що в безпеці та готують свій медпункт до передислокації. З такими думками йшов відпочивати. Обстріл розпочався зненацька, снаряд влучив у приміщення, де перебували санітари, смерть була миттєвою. Разом з Євгеном загинув його товариш, санітар Андрій Млинар.

«Загинув Захисник України, старший солдат Євген Михайлович Анталовці з Новолинська. Батько, чоловік, справжній патріот Батьківщини. У перші дні війни без вагань відправився на захист нашої держави. Загинув героїчно. Вічна пам‘ять і слава Герою!»- повідомив мер Нововолинська Борис Карпус. «Прощання відбудеться у неділю, 27 березня, о 13:00 у Свято-Михайлівському храмі на 15-му мікрорайоні Нововолинська».

Захисник України посмертно відзначений почесною відзнакою за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Орден «За мужність» ІІІ ступеня дружині старшого солдата Євгена Анталовці Ларисі, передали міський голова Борис Карпус та начальник 2 –го відділу Володимир- Волинського районного РТЦК та СП Олександр Кондисюк.

Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати рідної, близької людини. Та хай добрий світлий спомин про Воїна стане сильнішим за смерть і назавжди залишиться в пам’яті.