Степасюк Руслан Олексійович

Героям слава!

Захисник України Степасюк Руслан Олексійович народився 24 жовтня 1971 року в селі Гряди Іваничівського району Волинської області. Навчався у Грядівській середній школі, яку закінчив у 1989 році.

Зі слів класного керівника, Ірини Михайлівни Галушки, Руслан був дуже  здібним, чемним учнем. Був старостою класу, мав дуже хороші організаторські та спортивні здібності, був активним в позакласній роботі.

З 26 листопада 1989 року по 23 квітня 1992 року проходив строкову службу в місті Рига у морфлоті у званні головний сержант (секретна частина ВУС- 901). Будучи в армії, отримав нагороди: «Відмінник ВМФ», нагрудний знак «За далекий похід».

З 12 березня 1993 року по 15 травня 2000 року Руслан Олексійович працював в органах внутрішніх справ міста Нововолинськ, відділ «Дізнання».

14 грудня 1996 року закінчив Нововолинський електромеханічний технікум та отримав диплом за спеціальністю «Електрифікація і автоматизація сільського господарства».

 З 23 березня 2004 року по 1 червня 2015 року працював на шахтах №1, №5 та «Бужанська». У 2005 році закінчив курси підземних гірників у НВ ПТУ №1.

З 2015 року періодично працював за кордоном.

Руслан Олексійович має посвідчення «Почесний донор України», видане 24.10.2012 року. 9 листопада 2021 року вийшов на заслужений відпочинок.

Був одружений, разом з дружиною Русланою виховали трьох синів. Старший, Микола, також перебуває в лавах ЗСУ. 

Нашого Героя війна застала у Німеччині, де був на роботі. Чоловік повернувся в Україну і вже 1 березня 2022 року пішов добровольцем боронити свою землю від ворога. Спочатку перебував на навчаннях у місті Луцьку.

З 17 по 27 травня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в умовах безпосереднього вогневого контакту з противником районі населеного пункту Лиман Донецької області. Потім його перевели на полігон в місто Рівне, пізніше в місто Вараш для охорони атомної електростанції.

3 жовтня 2022 року по 18 січня 2023 року брав участь у бойових діях в районі населеного пункту Степове Василівського району Запорізької області.

24 листопада 2022 року отримав медаль «За розвиток Запорізького краю».

Старший сержант Степасюк Руслан Олексійович (позивний «Рус»), головний сержант 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини Ф7086 загинув 18 січня 2023 року в результаті ворожого обстрілу під час штурму позицій роти в населеному пункті Степове Василівського району Запорізької області. Побратими згадують Руслана як доброго, щирого друга: «Був для нас як батько».

Героя поховали в рідному селі Гряди, де прожив усе своє життя. Ніхто з односельчан не пригадує такого багатолюдного похорону . Всі прийшли віддати шану та честь Герою.

10 травня 2023 року у ДНЗ «Нововолинський центр професійно-технічної освіти» встановлено пам’ятний знак 33-ом загиблим випускникам закладу, в тому числі і Руслану.