Дайнека Олексій Петрович

Ковельчанин Олексій Дайнека - Герой України

Україна щодня на війні втрачає найкращих. Сумні новини з фронту приходять до міста Ковеля. На третій день повномасштабного вторгнення росії на Україну ковельчанин Олексій Дайнека віддав життя за власну державу.

Народився 8 червня 2001 року у місті Ковелі. З семи років Олексія виховувала бабуся Мирослава Іванівна. Він мав багато друзів, був творчою, працелюбною, веселою людиною, з прекрасним почуттям гумору. Його ніколи не бачили сумним. Хлопця дуже поважали однолітки за справедливість, добродушність, відкритість.

Ще в дитячому садочку для фото обрав собі костюм солдата. Любив подорожувати. Особливою для нього була поїздка на о. Хортиця.

Навчався в школі №12. Після 9-ти класів вступив до ПТУ №22 (смт Луків), де здобув спеціальність тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва категорії «А», слюсар з ремонту сільськогосподарських машин ІІІ розряду». Отримавши диплом, працював на шиномонтажі.

У 2020 році юнака призвали на строкову службу, яку він проходив у Національній гвардії в Запоріжжі.

У листопаді 2021 року Олексію дали відпустку і він приїхав до рідного міста. Дуже поспішав, щоб встигнути привітати бабусю з Днем народження. Коли прийшов час повертатися до військової частини, бабуся ніби відчувала, що уже не побачить внука. Пригадує, що тривожні відчуття не покидали її. Олексій постійно дзвонив до неї, говорив, що хоче підписати контракт і захищати рідну землю.

Солдат протитанкового батальйону Олексій Дейнека зустрів наступ російських окупантів біля міста Токмак Запорізької області, де загинув 26 лютого 2022 року. Смертельне поранений у груди та живіт отримав від обстрілів градами. Йому було лише 20…

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі солдат Дейнека Олексій Петрович (посмертно) нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (указ Президента України від 28 лютого 2022 року №79/2022) [6].

За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові Дейнеці Олексію Петровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 28 липня 2022 року №24/38).

17 березня 2022 року, ковельчани попрощалися зі своїм героєм. Один із близьких друзів Олексія написав вірш, який прочитав під час прощальної промови на похороні. Жителі Ковеля на колінах віддали шану полеглому Герою.

Завдяки таким, як Олексій Дейнека в України є майбутнє.

Вірш однокласника Тутуєва Даніїла (15.03.2022 р.)

Ти був не другом. Ти був братом!
І доки ми є тут — ти разом з нами. Ти був братом, був солдатом.
Тепер ти знаєш відповіді на питання ті, що ми разом гадали.

Ти не пішов далеко, я знаю, ти є з нами. Бо ж доки ми є тут – є ти!

Просто… ти став як дим, що розвіявся в просторі.
Ти став вітром тим, що нам шепоче вірити.

Без болі і без слів, ми ж будем лише тіло твоє проводжати.
Я знаю, ти лиш одного хотів, щоб всі зрозуміли, що вони єдине ціле.

Я пам'ятаю, як ми в школі гомоніли, корчили гримаси і нам це здавалось класним.
Але хто знав, що нас життя так змінить і ми зрозумієм, що не те цінили.

Я пам'ятаю ті моменти, що ми разом так любили,
І ті зірки одна за одною падали.
Я пам'ятаю мрії ті, що в нас палали, які ми так нікому і не розказали.

І пам'ятаю я слова, вірші твої,
Ти говорив, що ти є разом з нами. Знаєш.. ти як ті зірки, що в небі падали,
Які навіки своє сяйво в пам'яті залишали.

Я пам'ятаю, в цій реальності, якою бездоганною була твоя участь.
Я дякую тобі за все. За твою честь!
Твою присутність…