Приступа Михайло
Михайло Приступа - наш Герой з села Милуші
На дворі ХХІ століття. І, напевно, ніхто навіть не уявляв, що будемо говорити про війну, широкомасштабне вторгнення, відкриту агресію проти нашої Вітчизни. Як дивно і страшно це не було, але, на жаль, Україну спіткало велике випробування. Режим путіна тривалий час готувався напасти на Україну. Проте ЗСУ та всі сили оборони дають гідну відсіч одній з найбільших армій світу.
На превеликий жаль, оборона держави неможлива без втрат. Влітку в школі появився стенд “Наші полеглі герої“. Наші герої… Війна безжально обірвала струни, які творили життєву пісню Воїнів Світла. Хочемо розповісти про тих, хто віддав своє життя задля нас.
Не долюбив, не намилувався синявою неба, не напився цілющої джерельної води з отчої криниці Михайло Приступа.
Народився 28.08.1994 р. у селі Сирники Луцького району Волинської області. 2000-2009рр. - навчався в Княгининівській ЗОШ. Після закінчення разом з батьком займався власною справою.
Пройшов Євромайдан. На початку 2015 р. вступив до складу добровольчого 8-го окремого батальйону АРАТТА ПС, де згодом став командиром розвідгрупи. Брав участь у боях за звільнення Широкиного, Водяного.
Неодноразово нагороджений відзнаками, медалями та орденами: "Честь і слава" (14.03.2017р.); "За мужність" ІІІ ступеня (13.10.2020 р).
У 2019 р. підписав контракт із ЗСУ. Служив у 503-му окремому батальйоні морської піхоти. За високий зріст отримав прізвище “Тягач”. Бій у березні 2022 року біля Ірпіня прийняв останній бій. 28 років лишилось йому назавжди.
Присутні під час прощання побратими зривали з липучок шеврони і клали в труну , кажучи кілька слів. Один із них, який був з Тягачем в останньому бою, сказав таке: “Або ми б’ємось до останнього, або нас не стане”.
“Був одним з найкращих воїнів, кого я знала, природженим воїном. Зріст більше двох метрів, в обличчі щось одночасно від вікінга і самурая. Небалакучий, майже завжди серйозний, він і жартував з незворушним виразом обличчя. Кулеметник, розвідник з величезним бойовим досвідом. Між службою в ДУК ПС/УДА і морською піхотою в нього була тилова перерва, він десь працював, робив якісь футболки в “язичницькому” стилі, які залюбки носили його побратими- але не прижився і зрештою, підписав контракт. Вже морпіхом відбув кілька ротацій на передку”, - згадувала про військового колега Олена Білозерська.
Михайло Приступа загинув 5 березня 2022 р., зупиняючи колону техніки російського агресора. Похований на Алеї Слави у с. Гаразджа Луцького району. Посмертно нагороджений орденом “За мужність” ІІ ступеня, який було вручено його мамі Ларисі Приступі.
Михайло не зрадив, відстояв честь. За що полеглому герою - слава. Доземний уклін. Був гідним сином України. Навіки залишиться прообразом чесності, благородства, патріотизму, які є символом українства. Михайло Приступа віддав своє життя, щоб ми жили, навчалися, мали майбутнє.
Вічна пам’ять герою.
Матеріали підготували:
Луцик Андрій Юрійович, учень 10-А класу Княгининівського ліцею Волинської обласної ради
Науковий керівник - Смірнова Наталя Олександрівна, вчителька історії Княгининівського ліцею
Список використаних джерел
- Опитано автором Приступу Ларису, маму Приступи Михайла, 09.05.2023р.
- Указ Президента України №397 /2022. Про відзначення державними нагородами України. З вільного доступу Інтернету.
Герої
