Козак Іван Анастасійович

Дата народження:

17.01.1969

Дата загибелі:

11.09.2022 (53 роки)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Луцький район, Боровичі

Місце проживання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Ківерці

Місце загибелі:

Україна, Миколаївська область, Баштанський район, Широке

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Ківерці

Військова служба:

Сержант кулеметник 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти військової частини А0296, військової частини А3719

Козак Іван Анастасійович народився 17 січня 1969 року в селі Боровичі Маневицького р-н Волинської обл. Виріс у багатодітній сім'ї. Після смерті батька Іванові як найстаршому, в 14 років довелось стати опорою і підтримкою усієї сім'ї. Після служби в армії одружився і проживав в м. Ківерці Волинської обл. Народилося двоє дітей, син і дочка. Завжди хотів служити в міліції. В травні 1994 року пройшов всі перевірки і його взяли на роботу міліцію. Йому було 25 років - молодий, енергійний, простий . І своєю простотою і вмінням спілкуватися з людьми досягнув визнання і поваги в службі правоохоронних органах . Звільнився з МВС за вислогою років . Маючи пенсію несидів в дома , працював охоронником на підприємствах.

З 1 вересня 2014 року Іван Анастасійович був мобілізований до лав Збройних Сил України і впродовж 2014 - 2015 років брав участь у проведенні антитерористичної операції на території Луганської обл.

І з початком повномасштабної війни він брав активну участь в обороні південних рубежів України , а саме Миколаївської обл. у складі 63 -ої ОМБ.

Загинув Козак Іван 11 вересня 2022 року в результаті ворожого мінометного та танкового обстрілу в районі села Широке, Баштанського р-н Миколаївської обл. Загинув 11 вересня в мій день народження (дружини) ще встигнув привітати в останнє... обіцяв приїхати... але не судилося ... Вернувся додому в домовині. Поховали Івана Анастасійовича в м. Ківерці Волинської обл.

Іван був добрим, щирим. Любив життя та старався робити його яскравим , був відвертою та справедливою людиною , допомагав усім , хто цього потребував . Завжди був готовий підставити плече і подати руку допомоги . Був веселим, радісним його знали і поважали , мав велике серце. Ми його втратили. Не стало світлої і доброї людини! Найкращого, люблячого чоловіка, порядного і дбайливого батька і дідуся, доброго брата та відданого друга. Пішов на війну щоб діти жили в мирній країні. Він охороняв мир до останнього свого подиху. Ти наш Герой! Вічна тобі пам'ять!

Матеріали підготували:

Я, Козак Наталія Антонівна дружина загиблого захисника Козака Івана Анастасійовича. На даний час проживаю сама, діти живуть окремо. Дуже сумую за Іваном