Дем’янчук Дмитро Миколайович

Дем’янчук Дмитро Миколайович народився 03.06.1987 року у селі Оконськ Камінь-Каширського району Волинської області.

У сім років пішов навчатися у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів села Оконськ. У 2004 році поступив у Міжрегіональне вище професійне училище зв’язку міста Львів, де за два роки здобув професію радіомеханіка. Після навчання працював на пилорамі у рідному селі Оконськ.

У 2014 році брав участь в АТО. Через півтора року повернувся на попередню роботу.

У 2018 році одружився. З дружиною Іванною має доньку Домініку, 2019 року народження.

26 лютого 2022 року був мобілізований. У складі 63 окремої механізованої бригади (63 ОМБр) спочатку воював на Миколаївщині, Запоріжжі та інших областях сходу України. Останній бій прийняв у Донецькій області. У Красній горі Бахмутського району 30 грудня 2022 року Дмитро загинув внаслідок важкого поранення під час ворожого танкового та артилерійського обстрілу.

2 січня 2023 року батькам Миколі Петровичу і Олені Романівні та дружині Дмитра сповістили, що він пропав безвісти. Пізніше повідомили, що загинув. Його тіло дістав з-під завалів побратим-односельчанин.

10 січня 2023 року відбувся похорон Дмитра. Напередодні ввечері жителі громади, схиливши голови у пошані, зустрічали Героя, який востаннє повертався додому на щиті [2]. В останню дорогу воїна прийшли провести рідні, друзі, односельчани та жителі навколишніх сіл, представники влади, військовослужбовці. Чин похорону відслужили у Свято-Успенському храмі села Оконськ. Поховали Дмитра на місцевому кладовищі з усіма почестями під залпи почесної варти та Державний Гімн України у виконанні духового оркестру [1].

Матеріали підготували:

Прокопчук Іванна, учениця 11 класу Оконського ліцею Маневицької селищної ради Волинської області

Харчук В.С., вчитель історії Оконського ліцею Маневицької селищної ради Волинської області