Шилак Михайло Володимирович

Михайло Шилак – вартовий Небесного Легіону

Сьогодні, коли через війну в Україні, розв’язану росією, на болі бою гинуть сотні волинянь, актуальним є вивчення життєписів Героїв та увіковічнення памяті про них.

Михайло Володимирович Шилак – відважний вонинянин, який з початком повномаштабного вторгнення держави-агресора, у числі перших став на захист нашої країни.

Народився наш односельчанин (мій дядько) 15 листопада 1974 р. на хуторі поблизу с. Прилісне, а дитячі роки хлопця пройшли в самому селі, куди родина переїхали через два роки. Навчався в Прилісненській школі з 1981 по 1989 рр., «а потім подався навчатися в Любешів на будівельника» [].

У 1992 р по закінченню професійно-технічного училища, де Михайло здобув професію «майстер сільського будівництва», влаштувався на роботу в радгосп «Городоцький». З червня 1993 р. як рядовий солдат проходив військову службу у в/ч № 91026.

Протягом 1995 – 2004 рр. працював на торфобрикетному заводі «Сойне». У лютому 1996 р. одружився та переїхав жити до сусіднього села Городк, де продовжив трудову працю в Городоцькому лісгоспі. У шлюбі майбутній Герой виховував двох дітей: сина Ростислава (26 років) та доньку Оксану (19 років). Однак сімейні стосунки не склалися, і 2012 р. Михайло Шилак розлучився та переїхав жити «до мами та вітчима Петра в Прилісне» [].

Мама Галина Кирилівна зауважує, що із врученням повістки не вагався, чи йти на війну, бо мав приклад для наслідування – молодшого брата Валентина, який перебував в АТО в 2015-2016 рр.

Отож був мобілізовий Михайло Шилак 3 березня 2022 р. Вишкіл проходив спочатку у Львові (1 місяць), а потім у Черкасах (2 місяці). З 03.06. 2022 р. участь у бойових діях на сході України у новоствореній 110-й механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка на Донеччині. « Відразу був у Донецькій області, а дальше відправили в Луганську. Сєвєродонецьк…» [].

Брат Валентин зауважує, що дуже переживав за Михайла: « Ми з Мішою завжди з ним розумілися, як то кажуть, йшли по життя плече в плече» [].

Мати Герою згадує, що дзвонив нечасто, « не чула голос навіть було по два тижні». Останній дзівнок був вранці 30 вересня, де солдат (ніби передбачаючи) сказав матері, що може вже більше й не зателефонує.

А 4 жовтня 2022 року під час виконання військових службових обов’язків внаслідок мінометного обстрілу біля населеного пункту Новоселівка Друга Донецької області Шилак Михайло загинув. Чин похорону відбувся 9 жовтня 2022 р. в рідному селі Героя, де начальник Першого відділу Камінь-Каширського РЦК Та СП Олександр Плужнік вручив матері полеглого захисника України Грамоту пошани та скорботи. Похований на місцевому кладовищі.

Михайло Шилак – вічний вартовий Небесного легіону Волині, пам’ять про якого завжди в серцях не лише прилісненців, а й усіх українців.

Матеріали підготували:

Шилак Софія, учениця 11 класу опорного закладу загальної середньої освіти «Прилісненський ліцей»

Науковий керівник: Титаренко Наталія Олександрівна, учитель історії опорного закладу загальної середньої освіти «Прилісненський ліцей»