Ковальчук Юрій Олександрович

Дата народження:

15.05.1998

Дата загибелі:

23.05.2022 (24 роки)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Ковель

Місце проживання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Ковель

Місце загибелі:

Україна, Луганська область, Сіверськодонецький район, Білогорівка

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Ковель

Нагороди, відзнаки:

Орден «За мужність» ІІІ ступеня, медаль «За військову службу Україні», звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно)

Герой у наших серцях

Йому судилося безсмертя. Своє коротке життя Юрій Ковальчук присвятив служінню державі, себе одного - служінню багатьом, а в двобої з хижим окупантом вибрав Україну. Такі, як він, роблять те, що не можуть зробити інші. Ці геройські почуття були закладені з раннього дитинства в душу хлопцю. Саме вони налаштовують людину на подвиги любові і шляхетності.

Історія пропонує безліч прикладів героїзму. З-посеред них - Юрій Ковальчук.

Юрій народився в місті Ковелі 15 травня 1998 року в робітничій сім’ї. Ріс жвавим і веселим, як усі хлоп’ята, грався у війну, але не думав про те, що колись йому доведеться воювати на справжній війні.

Дуже любив свою бабусю Марію Михайлівну, яка доклала особливих зусиль до виховання онука, щедро засіваючи душу дитини добірними зернами народної моралі. Бабуся у житті Юрія була беззаперечним авторитетом.

У 2004 році Юрій став першокласником загальноосвітньої школи № 1 м. Ковеля. Його пам’ятають добрим, відповідальним учнем, який любив читати й писати, майструвати й малювати…

Цінував дружбу, шанував учителів, захоплювався конструюванням… Його приваблювали машини – мріяв побувати в Музеї військової техніки. І одного разу його мрія здійснилася – разом із татом Олександром Леонідовичем він відвідав такий музей у сусідній Польщі.

Юрій не був відмінником, але пізнання в автомобільній справі вражали.

У 2013 році учень закінчує 9 класів школи та отримує свідоцтво про здобуття базової загальної середньої освіти. Цього ж року вступає до Ковельського промислово-економічного фахового коледжу за спеціальністю «Автомеханік». Це був ще однин крок до своєї мрії. Саме мрія допомагала жити, творити, зростати...

І ось у свої вісімнадцять - він автомеханік у місцевому автосервісі. Звичайно, не думав, що йому доведеться воювати, адже здобув цілком мирну професію. Однак тяжкі випробування випали на його долю, як і на долю всього українського народу.

Із початком російської агресії Юрій Ковальчук пішов до лав ЗСУ. Свій перший контракт юнак підписав у березні 2018 року і став військовослужбовцем 14 воєнізованої бригади ім. Данила Галицького.

Другий - за місяць до російського повномасштабного вторгнення на територію України. Разом із побратимами тримав оборону на Сході. 24 лютого 2022 року визначило подальший шлях захисника України, він знову в найгарячіших точках фронту. Йому судилося воювати в найскладніший період війни і в найтяжчих умовах – під Києвом, Черніговом, Ізюмом.

Можемо тільки уявляти, про що міг мріяти юнак у пекельних окопах Донбасу. Напевно, про повернення до рідного міста, найближчих людей і щасливе майбутнє…Але день 23 травня 2022 року став для нього фатальним: Юрій отримав смертельне поранення біля смт Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області.

Вічний спокій знайшов воїн на рідній землі, на Алеї Слави Героїв в місті Ковелі.

Ковальчук Юрій Олександрович посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня [1] та медаллю «За військову службу Україні» [2].

24 серпня 2022 року Юрія Ковальчука за заслуги перед Ковельською громадою та Україною удостоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» посмертно [3].

Слава Україні! Слава Героям!