Пукалюк Володимир Володимирович

Дата народження:

20.04.1973

Дата загибелі:

20.06.2022 (49 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Володимирський район, Володимир

Місце загибелі:

Україна, Луганська область, Сіверськодонецький район, Мирна Долина

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Володимирський район, Володимир

Військова служба:

115-та окрема бригада територіальної оборони.

Назавжди 49. Пукалюк Володимир

Пукалюк Володимир Володимирович народився 20 квітня 1973 в м. Володимир-Волинський (тепер Володимир). Після закінчення восьмого класу місцевої десятирічки №2 хлопець вступив на навчання до місцевого СПТУ за професією електромонтер.

По закінченню навчання працював на цукровому заводі, звідки й був призваний до лав радянської армії, а точніше - став матросом Чорноморського флоту. Під час служби довелося йому побувати навіть у Сирії (там знаходилася одна з баз радянського флоту).

Далі була демобілізація, повернення на підприємство, одруження, народження дітей. Коли у Володимирі-Волинському відкрилося нове потужне підприємство Гербор-холдинг, а цукровий завод став занепадати, Володимир Пукалюк змінив професію - став робітником меблевого виробництва і плідно працював там до початку повномасштабної агресії рф [3].

З кінця лютого 2022 року Володимир Володимирович почав ходити до військкомату, хоча мав проблеми зі здоров’ям. На аргументи про те, що у майже 49 років із хронічними хворобами з нього ніякий вояка, він відповів: «Тоді туди піде твій син і такі, як він - молоді, що ще й не пожили».

Свої навіки 49 Пукалюк Володимир зустрів уже на одному з полігонів. Там колишній матрос вчився бути стрільцем-санітаром. Жартував, що знає тепер про рани більше за будь-якого хірурга. Після чого його відправили у Черкаси, у новостворену 115-ту ОМБР територіальної оборони [2].

А ще щоранку і щовечора телефонував родині: розповідав, як цвітуть у тих краях абрикоси і вишні, і яка там гарна була б риболовля. Він любив працювати в саду та рибалити.

16 червня 2022 року був останній телефонний зв’язок. За словами воїна, підрозділ, у якому служив Володимир Пукалюк розташувався у якійсь розбитій промзоні. Дуже дошкуляли комарі.

Напевне, побачене дуже вразило Володимира, бо у сестри він запитав: «Де зараз Вітя?» ( Віктор – племінник, теж пішов на війну добровольцем) і коли сестра відповіла, що поки на одному з полігонів сказав: «Хоч би там був якнайдовше!» [1].

Загинув Володимир Володимирович Пукалюк 20 червня 2022 року неподалік Мирної Долини на Луганщині. Його підрозділ потрапив під обстріл ворожих танків.

Поховали Героя 26 червня на Федорівському кладовищі м. Володимир. У нього залишилася дружина Алла та дві доньки : Анна (25 років), Юлія (13 років).

«Боротьба України за свою землю та свободу, на жаль, дається дуже великою ціною, адже ми щодня втрачаємо найкращих земляків. Полеглий герой Володимир став на захист України за покликом серця і віддав за це найцінніше – своє життя. Наш святий обов’язок пам’ятати його подвиг, як і решти захисників, шанувати цінності, за які вони загинули й ніколи їм не зраджувати, як це робили наші герої», – зазначив міський голова Ігор Пальонка у прощальному слові [4].