Павляшик Микола Анатолійович

25 травня 1992 р. в сім’ї Павляшика Анатолія Федосійовича та Павляшик Марії Тихонівни народився син Микола, ще один житель села Качин Камінь-Каширського району Волинської області. Ріс хлопчик звичайною, веселою, здоровою дитиною, любив рибалити, ходити по гриби, купатися в озері. Але в багатодітній сім’ї вистачало роботи всім, і малому Колі також.

Непомітно проминули насичені та цікаві шкільні роки в місцевій школі (1999-2009рр.). Згодом Микола відслужив строкову службу в збройних силах. Мріяв створити сім’ю, планував купити автомобіль, щоб возити матір до церкви.

В тривожному 2014 році  хлопцеві виповнилося 22 роки. Виховувався юнак із почуттям відповідальності, справедливості, ніколи не кривив душею перед рідними і знайомими. Тому, коли отримав повістку, не став ховатися, пішов боронити рідну країну. Батьки важко сприйняли рішення сина, особливо мама.

До лав збройних сил України Микола Павляшик був мобілізований у квітні на посаду старшого навідника в 51-шу ОМБр.

Перший рік АТО був іспитом для нашої держави і її вірних синів на мужність, витримку, відданість. Микола цей іспит здав на відмінно – але, на жаль, без можливості втілювати свої знання, досвід, вміння в подальшому житті. Опинившись в оточенні, під артобстрілом хлопці 3-го батальйону 51-ї ОМБ не відступили, бились до останнього подиху. У ніч на 25 серпня, намагаючись врятувати бойову техніку, Микола Павляшик загинув від ворожої кулі в районі Кутейникового. Сталося це 25 серпня 2014 року.

1 вересня в селі завжди радісно, чути дитячий сміх і гомін. Але в цей день 2014 року в с. Качин квітами була встелена дорога - односельчани та жителі сусідніх сіл на колінах зустрічали мужнього захисника України – Павляшика Миколу Анатолійовича. 

4 червня 2015 року за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету герой був нагороджений ордером «За мужність» третього ступеня (посмертно), орденом «За мужність і відвагу».)

У знак вдячності і вічної пам’яті про нашого земляка, героя нашої країни відкрито меморіальну дошку, яка височіє при вході в приміщення ліцею села Качин.

Ніколи не загоїться рана в материнському серці і не зникне сум із батьківських очей. Учні нашого ліцею завжди із вдячністю приносять квіти герою, який поліг за кожного з нас.

Матеріали підготували:

Костюшко Матвій Віталійович, учень 7 класу ліцею с. Качин Сошичненської сільської ради Волинської області.

Науковий керівник: Грицак Людмила Миколаївна, заступник з виховної роботи ліцею с. Качин Сошичненської сільської ради Волинської області.