Руднєвський Олександр Миколайович

Військовослужбовець Олександр Руднєвський був водієм 3-го відділення 2-го стрілецького взводу 3-го стрілецької роти 406-го окремого стрілецького батальйону 58-ої Омбр. Був призваний на службу 2023 році.

Але по факту у лавах Збройних Сил України виконував обов'язки піхотинця. Залишаючись вірним присязі, Олександр загинув під час виконання бойового завдання під н п. Вугледар, що на Донеччині утримуючи позицію від ворожого штурму. Отримані травми спричинені мінометним обстрілом призвели до смерті. Це сталося 12.04.2024 року,Йому назавжди 38 років.

Для рідних він був і є назавжди героєм. Він усе віддав за нас,за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи стільки планів та нездійсненних мрій. Він був найкращим татом та чоловіком. Був Людиною з великої літери, мужній, сміливий, відважний, завжди був опорою, підтримкою та взірцем для багатьох.

Діти втратили найкращого у світі тата а я найкращого чоловіка. Він так і не встиг побачити донечку... Вона народилася після його загибелі. 11 квітня я зібрала коханому посилку яка так і не доїхала до місця призначення,в посилці лежав конверт де зазначалося стать дитини,хотіла зробити сюрприз. 

Ми пишаємось нашим Героєм. Він завжди буде в моєму серці! Кохаю назавжди.

Матеріали підготували:

Я Ірина Руднєвська, дружина найкращого у світі чоловіка та тата. Нажаль наші мрії не здійсняться. Разом ми були завжди,весь вільний час разом. Виховували сина та мріяли про ще одну дитину. Бог дав донечку але забрав життя Саши. Донька народилася і я назвала її в честь тата- Олександра. На сьогодні сенсом мого життя є діти і я повинна зробити так щоб вони були щасливі.