Хмеляр Максим Петрович

Мій тато найкращий у світі. Він так багато майстрував, умів полагодити різноманітну техніку. Але найбільше він любив ліс. А ще маму і нас – мене і мого брата Стаса.

Народився Хмеляр Максим Петрович 27.02.1983 року в селі Гулівка Ковельського району. Закінчив дев’ятирічку в сусідньому селі Озерне, а далі пішов здобувати професію лісника у Маневицькому СПТУ-28. Після закінчення навчання був призваний на строкову службу до Збройних сил України. По завершенню служби служби продовжив навчання в Шацькому лісовому технікумі, здобув спеціальність технік лісового господарства.

Одружився і проживав у с. Заячівка Поворської територіальної громади. Працював у с. Поворськ у лісовому господарстві СЛАТ «Тур» майстром електронного обігу деревини.

Після вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року був уже 25 лютого призваний до Збройних Сил України у 14 окрему механізовану бригаду. Молодший сержант Хмеляр М. П., командир БМП, виконував завдання на території Київської і Житомирської областей.

Загинув 7 березня 2022 року у с. Дмитрівка Бучанського району Київської області під час виконання бойового завдання. Похований у рідному селі Заячівка. Указом Президента України від 2 травня 2022 р. №293 за особисту мужність і героїзм у захисті державного суверенітету та територіальну цілісність України нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Матеріали підготували:

Хмеляр Софія, учениця 8 класу, вихованка гуртка «Історичне краєзнавство» опорного закладу загальної середньої освіти «Поворський ліцей Поворської сільської ради Волинської області»

Науковий керівник: Самчук Л.В., завідувачка «Поворського історичного музею»; керівник гуртка «Історичне      краєзнавство» опорного закладу загальної середньої освіти «Поворський ліцей Поворської сільської ради Волинської області»