Шекун Станіслав Сергійович
Герой Небесного Легіону – Шекун Станіслав Сергійович
Війна забирає найкращих. Тих, хто не боїться стати на захист своєї землі. Тих, хто залишає свої мрії, родину, друзів і йде туди, де найнебезпечніше. Тих, хто вже ніколи не повернеться додому...
Одним із таких героїв став наш земляк Шекун Станіслав Сергійович, позивний «Кракен».
Він народився 14 березня 1992 року в селі Полонки, Прилуцького району, Чернігівської області в родині Лариси та Сергія Шекунів. Його дитинство було наповнене радістю, веселими жартами та мріями. Станіслав був відкритим, добрим і щирим. У спілкуванні завжди вмів розсмішити, підтримати і принести радість. Він любив життя, але знав, що важливою частиною його долі буде служба Україні.
Закінчивши 9 класів в Удайцівському ЗЗСО, він продовжив навчання в Прилуцькому професійному ліцеї, а згодом вступив до Харківського індивідуального педагогічного технікуму. Після навчання працював майстром виробничого навчання у Ладанській філії ППЛ, а згодом – бурильником водяних свердловин. Але завжди в його серці жила мрія про власну сім'ю, про дітей, яких він дуже хотів. На жаль, ця мрія так і не здійснилась.
У жовтні 2022 року, після того як повномасштабне вторгнення спочатку викликало в нього недовіру, Станіслав не зміг сидіти вдома. Він вирішив, що повинен іти захищати Україну, адже це його обов'язок, як і всіх інших, хто пішов на війну. Він став добровольцем і приєднався до військової частини А1126, обіймаючи посаду стрільця-номера обслуги. Для нього не було важливими нагороди чи відзнаки. Головним було одне – боротися за свою країну, за майбутнє, яке він хотів бачити.
У родинному колі він був добрим, чуйним і працьовитим. Завжди приходив на допомогу, підтримував рідних і близьких. На нього можна було покластися, адже він був відповідальним і добропорядним. Станіслав завжди намагався допомогти іншим, не боявся труднощів, був відважним, добрим і, насамперед, справедливим.
21 лютого 2023 року, під час виконання бойового завдання, він загинув поблизу населеного пункту Червонопопівка, Сіверськодонецький району Луганської області. Смерть його стала важким ударом для рідних, друзів і всіх, хто його знав. Станіслав похований на цвинтарі у своєму рідному селі Полонки. Але навіть у ці найтемніші часи, ми повинні пам’ятати про його героїзм.
Станіслав Шекун залишиться в пам’яті як добрий, чесний, веселий, доброзичливий, сміливий і мужній герой, який пішов боронити свою Батьківщину від російських загарбників і віддав своє найцінніше — життя, щоб ми могли жити мирно.
Герої не вмирають! Вони живуть у спогадах, у серцях тих, кого захистили. Станіслав Шекун залишиться в пам’яті як той, хто став на захист Батьківщини, і ми будемо вічно вдячні йому за це.
Матеріали підготували:
Олексієнко Олександра, учениця 9 класу, Удайцівський заклад загальної середньої освіти Линовицької селищної ради
Науковий керівник: Мирвода Світлана Миколаївна, класний керівник, учитель зарубіжної літератури, Удайцівський заклад загальної середньої освіти Линовицької селищної ради
Список використаних джерел
Інформацію надала сестра героя Поляна Вікторія Сергіївна
Герої