Шамріцький Ілля

Ілля Шамріцький лишився в Маріуполі назавжди

Дата і місце народження: 30 грудня 2000 року, село Верба, Володимир-Волинський район.

Дата та місце загибелі:10 квітня 2022 року, місто Маріуполь, Донецька область, 21рік

Звання: матрос Збройних сил України

Посада: водій БМП

Підрозділ: 1-й окремий батальйон морської піхоти, 36-та бригада

Обставини загибелі: помер 10 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання на металургійному комбінаті імені Ілліча в місті Маріуполь Донецької області

Місце поховання: тіло не змогли вивезти і він залишився на полі бою

Сімейний стан: неодружений

Майбутній герой народився 30 грудня 2000 року в селі Верба Володимирського району, Волинської області, де проживав з мамою, татом і молодшою сестрою Анастасією 2008 року народження. Ілля ріс дуже добрим, веселим, ввічливим хлопчиком. Навчався в місцевій школі, після закінчення 9-го класу вступив до педагогічного коледжу ім. Агатангела Кримського у місті Володимир-Волинський. Згодом зрозумів, що його покликання - робота з технікою. Тому обрав інший навчальний заклад - вступив в Оваднівський професійний ліцей, де здобував професію автослюсаря. Під час навчання 6 жовтня 2020 року був призваний на строкову службу і одразу потрапив в Миколаїв в морську піхоту. 17 грудня 2020 року підписав контракт на 3 роки на проходження військової служби в 1 окремому батальйоні морської піхоти (1ОБМП). Згідно військової спеціальності — матрос, 2-й взвод, 36 бригада морської піхоти військова частина 27-77 1-го окремого батальйону, посада- водій БТР. В червні 2021 року приїхав додому у відпустку . Він був обдарованою, доброю, відповідальною людиною і цілісною особистістю. Дуже любив свою маму і тому приховував від неї подробиці служби, щоб вона не переживала. Але згодом признався. Мама з сином любили розмовляти вночі, коли всі позасинають, до 2-ої , 3-ої годин ночі. Не було такого дня ,щоб син не телефонував до матері. А коли мама хворіла і потрапила до лікарні, він, перебуваючи у відпустці на той час, їздив до неї кожного дня у м. Володимир. В листопаді 2021 року останній раз приїхав додому і останній раз мама бачила свого сина. В середині грудня 2021 року поїхав в м. Талаківка Донецької області, де локалізувалася його військова частина.

Війна застала молодого захисника в зоні ООС. 24 лютого почались перші артилерійські обстріли та авіаудари по місту Маріуполь. Багато людей тоді загинуло. Ілля на своєму БТР-і позбирав всіх, хто залишився живий, прорвався і вивіз людей з оточення, а сам повернувся на позицію. Від початку березня 2022 року Маріуполь Донецької області перебував у повному оточенні військ РФ. Бої за місто не припинялися і тривали майже три місяці. Окрім заводу «Азовсталь», одним із місць, де велися тривалі та інтенсивні бойові дії, був металургійний  комбінат імені Ілліча.

9-го квітня вранці відбувся черговий сильний авіаудар на заводі Ілліча в Маріуполі. Ілля зі своїми побратимами знаходились в чотирьох поверховій будівлі, у яку влучила авіабомба. Вранці стало відомо, що двох військових завалило бетонними плитами. Одного загиблого вдалося дістати з-під завалів, а іншим був Ілля. Очевидцем цієї трагічної події був Данило Шатохін, найближчий друг і побратим хлопця. Саме твін першим побачив наслідки авіаудару та впізнав під завалами Іллю. 

Пам'ять про героя не вмирає! Зараз він у небесному легіоні українських воїнів. Герой відійшов у вічність заради свободи України, заради щасливої долі нашого народу. Пам’ятаємо!

Матеріали підготували:

1. BBC News Україна. Історії загиблих які загинули на війні. https://www.bbc.com/ukrainian/news-61754580 ( дата використання 24.04.2023)
2. Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (1 квітня - 15 квітня 2022) /№ 6422 https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата використання 30.04.2023)
3. Зі спогадів матері Наталії Миколаївни Шамріцької (дата використання 18.05.2023)
4. Радіо свобода. 2 травня 2023, https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-oborona-mariupolya-zavod-illicha/32387151.html (дата використання 4.05.2023)