Тимощук Антон Володимирович
Тимощук Антон - Герой України
Тимошук Антон народився 18 червня 1994 р. в с. Кульчин колишнього Турійського району. Коли перейшов у другий клас, сім'я переїхала у селище Стара Вижівка. Після закінчення 9-го класу вступив до Рожищенського ветеринарного технікуму. Певний час працював за спеціальністю у с. Миляновичі Турійського району. Далі залишив державну роботу і почав приватно їздити на будівництво різних об'єктів.
23 лютого Антон поїхав у Гостомель на роботу. У першу ж ніч (24 лютого) почалася повномасштабна війна. Хлопці одразу ж вирішили повертатися додому. Антону принесли повістку, коли він ще був у дорозі. 25 лютого відразу ж пішов у військкомат. Чоловіка направили в 14-ту ОМБр імені князя Романа Великого, 3-ій батальйон, інженерно-саперний взвод, де був сапером.
Воєнні стежки старовижівчанина пролягли маршрутом через населені пункти Малин – Пісківка (Житомирська область), Новий Буг – Новоолександрівка – Первомайське (Миколаївська область), Новомосковськ (Дніпропетровська область), Роздолля – Петрівське (Харківська область), Васюківка – Мазанівка – Білокузминівка – Виїмка – Соледар (Донецька область), Іванівське – Кам'яна Яруга – Куп'янськ (Харківська область).
19 вересня хлопцю дали коротку відпустку, 26 вересня він повернувся у свою частину в Харків.
Подробицями воєнних буднів син ділився з батьком. Ось один із його спогадів: «25 березня під час базування у населеному пункті Червона Калина Миколаївської області їх накрило обстрілами. Спочатку по них випустили касетну бомбу. Наступна влучила прямо у їдальню, з якої щойно вийшли хлопці після обіду. Антон з напарником дивом устигли забігти у підвал».
У жовтні 2022 року їхній ІСВ черговий раз відвели з передової. Одного дня під час навчань на полігоні у машині Антона пробилося колесо. Він з трьома побратимами поїхали у Чугуїв на шиномонтаж. Звідти поверталися до Куп'янська. Було темно, їхали невідомою дорогою, тому користувалися навігатором, який і привів їх на той нещасний міст через річку Оскіл. Міст виявився зірваним, чого при слабкому світлі фар ніхто не помітив. Машина, у якій з Антоном було троє побратимів (двоє родом з Луцького району, один – з села Мизово колишнього Старовижівського, тепер Ковельського району), зірвалася з 7-ми метрової висоти і впала у воду. Це сталося 20 жовтня 2022 року. Двох чоловіків врятували одразу, Антона підняли з машиною наступного дня, четвертого ж течією віднесло далеко, тому тіло знайшли тільки через кілька місяців.
25 жовтня 2022 року Стара Вижівка зустріла похоронний кортеж з тілом свого Героя.
Поховали Антона Тимошука 26 жовтня 2022 року в рідному селищі.
Матеріали підготували:
Поліщук Софія, учениця 10 класу Старовижівського ліцею Старовижівської селищної ради
Науковий керівник: Поліщук Олена Анатоліївна, учитель географії Старовижівського ліцею Старовижівської селищної ради
Герої