Мостика Андрій В’ячеславович

Дата народження:

18.06.1985

Дата загибелі:

24.08.2014 (29 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Зелена

Місце проживання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Зелена

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Донецький район, Іловайськ

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Зелена

Військова служба:

Мінометни 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ України

Нагороди, відзнаки:

Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

Віддав своє життя за Україну Мостика Андрій В’ячеславович

Пішов у небуття Вкраїни зодчий.
Закрилися навіки очі.
Над домовиною опущені знамена –
Прощається із воїном Зелена.

Віталій Лихобицький

Військові дії, які з 2014 року тривають на Сході і переросли у повномасштабну війну в Україні, переконують усе світове співтовариство у незламності національного духу українського народу. Волинський край має у цій війні свій рахунок. З початку російської агресії на сході нашої держави сотні волинян пішли добровольцями боронити свою Вітчизну. Сотні чоловіків призвали до лав української армії [1, c. 5].

З перших днів мобілізації до війська були призвані і десять хлопців із села Зелена. Серед них був і Андрій Мостика, який, на жаль, загинув.

Мостика Андрій В’ячеславович народився в селі Зелена Ковельського району Волинської області 18 червня 1985 року в сім’ї робітників. Зростав хорошим та допитливим хлопчиком. У 1992 році пішов до першого класу Зеленської ЗОШ I – III ступеня, яку успішно закінчив у 2002 році. Після закінчення школи вступив до Оваднівського ПТУ №21, де здобув професію автослюсаря.

20 жовтня 2003 року був призваний на строкову службу до Збройних сил України, яку проходив у м. Васильків Київської області.

Після повернення з строкової служби працював за фахом, сумлінно виконував свої обов’язки. Неодружений.

Коли розпочались військові дії на Сході, у квітні 2014 року Андрій був мобілізований на посаду мінометника 3-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ України в місті Володимир – Волинську [1, c. 129].

Приймав участь у бойових діях та операціях проти окупантів та терористів, проявивши відвагу та героїзм.

24 серпня 2014 року 3-й батальйон опинився в оточення під Іловайськом. По позиціях мінометників ворогом було завдано потужного удару, в результаті якого було влучено у вантажний автомобіль ГАЗ-66, в якому знаходились боєприпаси. Командир мінометної батареї капітан Шилік Анатолій Вікторович дав наказ бійцям гасити палаючу вантажівку. Під час спроби загасити полум’я, боєприпаси вибухнули. Разом з Андрієм загинули капітан Шилік А.В та ще п’ятеро бійців [3].

1 вересня 2014 року поховали Героя на кладовищі у рідному селі. Провести Андрія в останню дорогу прийшли всі односельці, друзі, однокласники, чим висловили свою повагу та любов до нього, відчули гордість за юнака.

На фасаді школи встановлено меморіальну дошку загиблому герою , яка нагадує про те, що тут колись навчався учень, який віддав своє життя за Україну [2, c. 63].

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни Указом Президента України № 3112015 від 4 червня 2015 року Мостика Андрій В’ячеславович нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [4].

Андрій Мостика був справжньою людиною, люблячим сином, патріотом своєї країни. Спомин про його жертовний подвиг, мужність та самовідданість назавжди залишиться в пам’яті рідних, друзів, земляків.