Танащук В’ячеслав Володимирович
Він любив працю та рідну землю. Рік нищив ненависних рашистських окупантів на різних бойових напрямах, до останньої крихти здоров’я мужньо боровся за мир для своєї родини й українського народу, поки в 54 роки не поповнив ряди Героїв небесної варти…
Народився В’ячеслав Володимирович Танащук 25 січня 1969 року в селі Мошанець Кельменецького (нині Дністровського) району Чернівецької області. Виховувався в родині, де любили Батьківщину, відповідальність та працю. Після закінчення Мошанецької середньої школи продовжив навчання у Вінницькому професійно-технічному училищі, де здобув фах столяра-паркетника.
Швидко збігли учнівські та студентські роки. Після училища проходив строкову службу, працював тривалий час у колишньому колгоспі імені Кірова у будівельній бригаді. Згодом одружився. У шлюбі з дружиною Світланою став батьком двох донечок – Ірини та Каріни, яких дуже любив. Опікувався рідними, дбав про сім’ю, багато працював, щоб забезпечити гідне життя своїм дітям.
Із початком повномасштабного російського вторгнення, 3 березня 2022 року, був мобілізований до лав Збройних сил України, бо мав певний військовий досвід. Служив молодшим сержантом 21-го стрілецького батальйону військової частини А7106. Майже рік мужній воїн В’ячеслав Танащук виборював мир та вільне життя для майбутніх поколінь українців у Полтавській, Сумській, Харківській областях. У якийсь момент організм дав збій, не витримавши тривалих навантажень та напружених воєнних буднів. В’ячеслав серйозно захворів. Деякий час лікувався в місті Охтирка Сумської області. Згодом був змушений повернутися додому.
Важка хвороба забрала життя воїна 23 травня 2023 року. Поховали захисника на кладовищі рідного села Мошанець. Із болючою раною втрати в серці залишились побратими, земляки, родина, дружина, доньки та четверо онуків – Артем, Анна, Микола, Арсеній.
Вічна слава Герою!
Герої
