Опанащук Іван Олександрович

Дата народження:

07.07.1998

Дата загибелі:

03.06.2024 (25 років)

Місце народження:

Україна, Житомирська область, Житомирський район, Корчівка

Місце проживання:

Україна, Житомирська область, Житомирський район, Корчівка

Місце загибелі:

Україна, Харків

Місце поховання:

Україна, Житомирська область, Житомирський район, Корчівка

Військова служба:

Прикордонні війська, загін швидкого реагування

Позивний:

Ляля

Іван Опанащук - захисник мирного неба України

Хто ці безстрашні герої, що століттями боронили Україну, боролись у підпіллі, відкрито проголошували ідеї незалежності? Це молоді, відважні та непереможні захисники.

Серед таких людей - Іван Опанащук, який народився 7 липня 1998р в с. Корчівка.

Іван був другою дитиною в сім’ї. Юнак зі спокійним та вріноваженим характером, який з дитинства відзначався добротою, скромністю та неконфліктністю. Він був уважним до оточуючих і мав щире бажання допомагати, особливо матері, що свідчить про його відповідальність і чуйність.

В підлітковому віці він мав чимало друзів. Найкращим був Олег Шапран. Олег був поруч з Іваном впродовж його життя.

З 2004 по 2012 рік Іван навчався в Пулинській ЗОШ 1-3 ступенів. Однокласники та вчителі пригадують його відповідальність та відчуття справедливості вже в шкільні роки. Після закінчення 8-го класу вступив в Пулинський професійний ліцей. До мобілізації працював у ТОВ ”Сільгосптехніка”. Пройшов строкову службу в армії, після повернення додому був мобілізований у лави ЗСУ. Воював у складі Прикордонного загону швидкого реагування. Був відправлений на навчання до Франції.

Пройшовши недовгострокове навчання, повернувся додому та через 3 дні був відправлений до Харкова. Під час обходу території 3 червня 2024 р. Іван разом із командиром попав під обстріл ворожого дрону, неподалік населеного пункту Вовчанські Хутори, отримав поранення не сумісні з життям.

Іван Опанащук віддав своє молоде життя заради кожного з нас, заради Перемоги та світлого майбутнього нашої незалежної держави.

Пам’ять про нього навіки залишиться в наших серцях.

У воїна залишилися батьки – матір Зоя Григорівна і тато Олександр Олександрович та старша сестра Ірина.

Івану назавжди залишилося 25 років…

Російська агресія принесла на нашу землю горе і страждання. Ми ніколи не забудемо звірств, які вони тут вчинили. Ми ніколи не пробачимо їм цієї війни.

Матеріали підготували:

Матеріали підготували: Гнатюк Наталія та Добровольська Валерія учениці 11-А класу Пулинського ліцею Пулинської селищної ради Житомирського району Житомирської області