Загребельний Владислав Русланович

Загребельний Владислав Русланович народився 30 липня 1997 року в місті Золотоноша Черкаської області.У півторарічному віці в нього не стало батька. У 1999 році, коли йому було 2 роки, разом з мамою переїхали у Вільнопілля на постійне місце проживання. У 6 років Владислав пішоу у перший клас Вільнопільської ЗОШ. Зростав хлопчик добрим, чуйним, людяним. Дуже любив природу, ліс, риболовлю, завжди захоплювався автомобілями та мотоциклами.В школі завжди найбільше любив уроки географії та історії.Мріяв Владислав ще зі школи стати далекобійником,але на жаль, війна внесла свої корективи.

У 2014 році закінчив 11 класів Вільнопільської ЗОШ. Після закінчення школи навчався у Вінницькому вищому професійному училищі і здобув професію ''Слюсар з ремонту автомобілів 3 розряду'', паралельно закінчив ТОВ ''Автошкола лідер'' водій категорії С. Після закінчення навчання в училищі у 2015-2016рр.працював на військовому заводі ВСП ''Промсервіс 45 ДП 45ЄМЗ '' слюсарем з ремонту автомобілів 2-го розряду у місті Вінниця.

11 жовтня 2017 року був призваний на строкову службу у Вижгородський район і займав посаду водій-електрик та обслуговування пунктів управління військової частини А37723.  

9 квітня 2019 року був звільнений в запас, резервіст першої черги, на випадок війни він мав повернутися у військову частину без повістки, де за ним була закріплена зброя та обмундирування. У 2022 році коли розпочалася війна, Владислав отримав повістку на 23 лютого 2022 року на проходження медкомісії. 23 лютого він проходив медкомісію у воєнкоматі, йому дали повістку на 9 березня на стрільби у Львів, а 24 лютого він повіз документи, яких не вистачало у воєнкоматі і там взнав що почалась війна. Прямо з воєнкомату поїхав на Київ щоб добратися в свою частину. В частину не попав тому що вони виїхали по лісах, а йому сказали йти в перший воєнкомат який знайде отак він попав у 95 бригаду. На війну Владислав пішов 24 лютого, загинув 24 березня тоді з 300 чоловік залишилось 50 живих.

Владислав Загребельний, беручи участь у захисті нашої Батьківщини, проявивши мужність та стійкість, незламний дух, волю до перемоги, загинув 24 березня 2022 року від множинно осколкових поранень тіла, героїчно захищаючи смт. Макарів. І посмертно був нагороджений орденом ''За мужність 3 ступеня". Похований на Вільнопільському кладовищі.

Матеріали підготували:

Матеріали підготували:  Москальчук Надія Василівна,учениця 5 класу  Бистрицького ліцею Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області

Науковий керівник: Опалінська Світлана Миколаївна,учитель географії Бистрицького ліцею Ружинської селищної ради Бердичівського району Житомирської області