Кальчук Василь

    Кальчук Василь
    Дата народження:
    21.03.1991
    Дата загибелі:
    11.03.2022 (30 років)
    Місце народження:
    Україна, Волинська область, Луцький район, Новокотів
    Місце поховання:
    Україна, Волинська область, Луцький район, Новокотів
    Нагороди, відзнаки:
    Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

    Волинянин Василь Кальчук – Герой України

    Народився 21 березня 1991 року в селі Новокотів Луцького району Волинської області. Навчався в Затурцівській загальноосвітній школі – інтернаті, яку закінчив в 2005 році. Після закінчення школи вступив до Локачинського училища, де здобув спеціальність столяра.

    Був хорошим спеціалістом, справно укладав підлогові покриття, працюючи в приватного підприємця.

    Василь був слухняним і люблячим сином, він ніколи не завдав прикрощів своїй матері, яка мріяла одружити сина і мати онуків. Однак не судилося. Всі плани змінила війна, з перших днів якої Василь пішов захищати свою країну. Він не міг сидіти вдома, коли ворог нищив рідну Україну. Не довго судилося стояти на захисті рідної землі, бо вже 11 березня 2022 року він загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання на території Київської області.

    Нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня (Указ Президента України від 02 травня 2022 року № 293/2022).

    Кальчук Василь залишився в пам’яті односельчан спокійним і роботящим, вихованим хлопцем.

    Похований військовослужбовець у рідному селі – на цвинтарі у селі Новокотів.

     

    Леся Бондар

    Пам’яті Кальчука Василя Володимировича присвячується…

    Неділя, весна, Великдень вже скоро.
    В моїй Україні ой, горенько, горе!
    Знов звістка лихая –
    В живих вже немає…

    А серце від болю мов закам’яніло,
    Віддав за свободу Ти душу і тіло!
    Ти лави Героїв поповнив, Козаче,
    А серце з грудей виривається, плаче…

    В скорботі схиляємо голови, Друже,
    За мужність тобі нині дякуємо дуже!
    І сумнівів в мене нітрішки немає,
    Що небо найкращих таки забирає.

    Пробач нас, рідненький, можливо колись
    З тобою негарно якось повелись.
    Пробач, що так сталось –
    Життя обірвалось…

    Не думалось, людоньки, ой, не гадалось,
    Та клята війна, мов смерч увірвалась!
    На захист країни стають її діти,
    Ідуть Батьківщину свою боронити.

    Стоять на сторожі вони до загину,
    За волю, за долю, за Україну!
    Хай вічною пам’ять і світлою буде,
    Про Тебе, Герою, ніхто не забуде!...

    Матеріали підготували:

    Тендюк Назар, учень 9 класу Романівського ліцею Підгайцівської сільської ради

    Науковий керівник: Магольон Жанна Анатоліївна, вчитель історії Романівського ліцею Підгайцівської сільської ради 

    Герої

    Дивитись всіх