Ходорчук Сергій Сергійович

Пам'ять про Тебе у наших серцях. Герой України – Сергій Ходорчук

Багато горя і страждань принесла на нашу землю російсько-українська війна. Вже минуло 9 років від її початку і знову багатостраждальній Україні довелося відчути ненависть та агресію росії.           

Початок повномасштабної війни змінив людські долі, а в першу чергу став викликом, необхідністю, обов'язком для багатьох українців стати «живим щитом» на захист України. Героїв, які без вагань, без жодних сумнівів героїчно боронили рідну землю кожен з нас повинен знати поіменно, щоб жоден з них не залишився поза увагою,нехай лише у нашій пам'яті,але Назавжди...

Серед загиблих захисників Волині, про кого варто знати, є Ходорчук Сергій Сергійович. Народився наш майбутній захисник 6 жовтня 1979 року у селі Берестяне Ківерцівського району Волинської області. У сім'ї було 4 дітей, а Сергій був єдиним сином. Герой зростав у любові, адже крім батьків його виховували троє сестер. Навчався у Берестянській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1997 році. У 1999 році був призваний до лав Збройних сил України на строкову службу, яку проходив до 2000 року. Після закінчення строкової служби захисник влаштувався на роботу до місцевого підприємця Ходорчука Г.С., де працював більше 15 років. Одруженим не був.

З початком широкомасштабної російсько-української війни був мобілізований 5 березня 2022 року. Проходив військову службу в 92 механізованій бригаді 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини АО510, був стрільцем-помічником гранатометника. Основним місцем дислокації була Харківська область, саме поблизу с. Кіндрашівка 10 вересня 2022 року і загинув захисник. Причиною смерті, зі слів командира та побратимів, стала вибухова травма, несумісна з життям, яку боєць отримав під час виконання бойового завдання: у БТР, де знаходився герой влучила ракета «Камікадзе». Про смерть сина матері повідомили лише через 7 днів після загибелі . 9 вересня 2022 року була остання телефонна розмова матері з сином, та вона навіть не здогадувалася, що чує сина востаннє...

Ходорчук Сергій Сергійович представлений до нагородження орденом «За мужність» III ступеня. Офіційно нагороду мати загиблого воїна ще не отримала. Звісно рідним та друзям дуже важко згадувати Героя... Кожен житель села скаже про нього лише хороші слова, адже Сергій був дуже доброю, веселою, життєрадісною, роботящою людиною. Коли до нього зверталися по допомогу, він ніколи нікому не відмовляв. Усі в селі казали на Сергія «Сєрго», таким був і позивний. Біль втрати неможливо вгамувати, тому що дуже мало часу минуло від дня загибелі. Кожному, хто був близьким з воїном, боляче говорити про нього в минулому часі, адже до сьогодні не можна повірити, що Сергія більше немає...

«Сєрго» був дуже спокійним, дружелюбним, веселим, - згадує найкращий друг загиблого, Сергій Шульгач, - з ним ми проводили дуже багато часу разом. Він дуже любив рибалити, отримував від цього хоббі неймовірну радість, але найбільше мене вражала його зацікавленість книгами, тому що Сергій дуже багато читав. У сім'ї старша сестра Людмила теж дуже любила книжки і молодшого брата привчила до художньої літератури».

Матеріали підготували:

Ходорчук Маргарита, учениця 8 класу Берестянського ліцею Цуманської ТГ Волинської області

Науковий керівник: Шульгач Руслана Петрівна, вчитель історії, правознавства та громадянської освіти Берестянського ліцею