Юхимюк Юрій Сергійович

Юхимюк Юрій Сергійович
Дата народження:
05.07.1997
Дата загибелі:
17.05.2023 (25 років)
Місце народження:
Україна, Волинська область, Луцький район, Гірка Полонка
Місце проживання:
Україна, Волинська область, Луцький район, Гірка Полонка
Місце загибелі:
Україна, Донецька область, Бахмутський район, Часів Яр
Місце поховання:
Україна, Волинська область, Луцький район, Гірка Полонка
Військова служба:
Навідник гармати, 67 окрема механізована бригада, бойовий батальйон "Вовки Да Вінчі"
Позивний:
Юхим
Нагороди, відзнаки:
Почесний нагрудний знакок «Сталевий хрест» – спеціальна відзнака головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного

Друг Юхим

Народився 5 липня 1997 р. у селі Гірка Полонка, там пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у місцевій школі протягом 11 років. Будучи старшокласником цікавився історією та географією, займався туризмом, любив грати у футбол. Був переможцем шкільної та районної олімпіади з історії, мав успіхи в туризмі.

У 2014 році вступив до Львівського національного університету природокористування на факультет агротехнологій та екології. Вів активне студенське життя: подорожував, брав участь у спортивних змаганнях. Під час навчання в університеті кілька разів їздив на стажування до Німеччини, тож під час останнього отримав пропозицію підписати контракт із німецьким підприємцем-аграрієм. Закінчивши університет у 2019 році за спеціальністю «Екологія», офіційно поїхав за кордон у Німеччину на роботу, отримав посвідку на проживання та працював в аграрному секторі, керуючи різною сільськогосподарською технікою, яку за ці роки вивчив досконало. В Німеччині познайомився зі своєю коханою дівчиною.  

Коли рф розпочала широкомасштабне вторгнення на Україну, Юрій не вагаючись прийняв рішення боронити рідну землю. "Твердо знаю тільки одне - вчинити по-іншому я не міг. Я б не зміг пробачити особисто собі, що не воював за Батьківщину" - "Юхим".

Юрій не мав жодного армійського досвіду, окрім військових вишколів, що проводилися для молоді в Добровольчому українському корпусі (ДУК). Але попри це приїхав до України звільняти її від окупантів. 

Приїхавши додому — в Україну,  намагався потрапити до місцевої територіальної оборони, але, дізнавшись, що вони стоятимуть на блокпостах навколо села, відмовився від цієї ідеї. Маючи тверді переконання, він знайшов варіант і за допомогою друга потрапив до лав ДУК «Правий сектор».

Вступивши до лав ДУК «Правий сектор», хлопець кілька місяців проходив різноманітні тренування та підготовку, де  завзято і наполегливо вивчав наведення артилерійських установок. Мав природжений хист до цього і ставився до роботи з належною відповідальністю, тому швидко заслужив довіру і повагу в колективі. Юнак був неабияким водієм, міг керувати усіма видами транспорту. Це все робило його не просто хорошим бійцем, а надзвичайно цінним спеціалістом. Досконало опанував фах навідника міномета та навіть певний час передавав свої знання іншим. Згодом на тренувальній базі з’явилася трофейна гаубиця Д-30, яку Юрій-Юхим також опанував, а після входження ДУК до складу 67 окремої механізованої бригади як бойового батальйону "Вовки Да Вінчі"  в серпні 2022 року  потрапив на фронт, де став навідником гармати. Як талісман, взяв із собою іграшковий трактор, який йому подарували ще в Німеччині.

Безпосередньо бойовий шлях розпочав на Харківщині. Майстерно, влучно, філігранно наводив "Дору" і нищив ворожу погань під час славетного наступу. Там же була узята трофеєм ворожа "Мста-Б" і боєприпаси для неї, які Юхим з командою відправляли  назад по окупантах. Взагалі, юнак здатний був бути навідником будь-якого міномета, гаубиці або й гармати радянського виробництва чи американської М-119. Для її опанування у листопаді 2022-го боєць разом із іншими військовими на шість діб їздив до Німеччини.

На рахунку Юрія не один десяток росіян. Він дуже дорого себе віддав. Він врятував життя багатьом, знищивши велику кількість ворогів.

Юхим не лише не вагався стати до лав війська, він завжди проявляв максимальну хоробрість, виваженість, спокій в будь-якій ситуації. Останні хвилини життя він зустрів без страху, піклуючись про побратимів, сумлінно виконуючи покладені на нього обов'язки.

Загинув 17 травня 2023 року при виконанні бойового завдання у м. Часів Яр Бахмутського району на Донеччині. Йому було лище 25.За високі показники у бойовій підготовці Юрій Юхимюк був нагороджений почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест». Особливістю цієї нагороди є те, що це – спеціальна відзнака головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

У суботу, 20 травня, до села Гірка Полонка прибув кортеж з тілом загиблого. 21 травня у храмі Архістратига Михаїла відбулося заупокійне богослужіння.

Попрощатися з Героєм прийшли надзвичайно багато людей. Окрім родичів та друзів, віддали останню шану небайдужі односельчани. Поховали Юрія Юхимюка на цвинтарі у рідному селі.

Завзятий, нестримний, наполегливий, працьовитий, відповідальний, талановитий, вправний, сміливий, жертовний. Зразковий націоналіст, вірний побратим і хоробрий воїн із батальйону «Вовки да Вінчі», член громадської організації “Національний Альянс”, друг Юхим.

Юрій Юхимюк - це людина, яка не словом, а ділом довела свою любов до України.

Матеріали підготували:

Матеріали підготували:

Сироватка Софія, учениця 9 класу  КЗЗСО "Гіркополонківський ліцей Боратинської сільської ради"

Керівник: Колацька Світлана Миколаївна, вчитель історії

Список використаних джерел

Список використаних джерел:

  1. https://lutsk.rayon.in.ua/news/599954-na-donechchini-zaginuv-viyskoviy-iz-girki-polonki-yuriy-yukhimyuk
  2. https://www.volynpost.com/news/221928-ne-zmig-by-probachyty-sobi-scho-ne-voyuvav-za-batkivschynu-na-vijni-zagynuv-25-richnyj-geroj-z-volyni-yurij-yuhymyuk
  3. https://focus.ua/uk/voennye-novosti/567313-buv-odnim-iz-naykrashchih-navidnikiv-pid-bahmutom-zaginuv-boyec-vovkiv-da-vinchi-foto
  4. Свідчення родини 

Герої

Дивитись всіх