Гладченко Олександр Борисович

Дата народження:

30.07.1988

Дата загибелі:

13.08.2023 (35 років)

Місце народження:

Україна, Чернігівська область, Прилуцький район, Васьківці

Місце проживання:

Україна, Чернігівська область, Прилуцький район, Васьківці

Місце загибелі:

Україна, Запорізька область, Пологівський район, Роботине

Місце поховання:

Україна, Чернігівська область, Прилуцький район, Васьківці

Військова служба:

Навідник штурмової роти

Олександр Борисович Гладченко загинув під час виконання бойового завдання, 13 серпня 2023 року, в районі населеного пункту Роботине, Пологівського району, Запорізької області.

Він народився 30 липня 1988 року у Васьківцях. Тут виріс, закінчив 9 класів місцевої школи. Повну загальну середню освіту здобув у Сокиринській школі. Вступив до Сокиринського агроліцею, де отримав професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.

Із липня 2006 року почав працювати у місцевому колгоспі трактористом, а після реорганізації господарства влаштувався на роботу на завод у м. Узин Київської області.

У 2015 році Олександр одружився і повернувся у Васьківці. У шлюбі народилося двоє дітей – донька Надія у 2016 р. та син Олександр у 2020 р. Роботи в селі не було, тож доводилось працювати на тимчасових підробітках.

У березні 2023 року був призваний до лав ЗСУ. Служив навідником штурмової роти. 13 серпня цього ж року він загинув у бою.
Доля відміряла йому лише 35. Найдорожчу людину втратили мати, брат, сестра, дружина, син і донька. Він віддав своє життя за всіх нас, щоб ми ніколи не зазнали жахіть війни, рабського життя під російською окупацією.

Попрощатися з Олександром прийшли односельчани, рідні, друзі, однокласники, бійці ЗСУ, жителі Срібного, Сокиринців, інших сіл громади. Сотні людей, починаючи від повороту на Сокиринці з київської траси, і далі на шляху траурного кортежу у Сокиринцях, Васьківцях зустрічали Героя. А у Васьківцях стрічка із квітів, чорнобривців, майорців довжиною в кілька кілометрів пролягла по центру дороги від початку села до рідної хати і далі, до самого кладовища, до місця його останнього спочинку. Були там і мамині квіти. Вона сіяла чорнобривці, як кожного року, не думаючи, не гадаючи навіщо доведеться зривати їх цього дня. Линула над селом прощальна мелодія “Пливе кача…”. Не стримували сліз жінки, схлипували чоловіки, проводжаючи Олександра. Поховали Олександра як Героя під залпи пострілів військової варти на сільському кладовищі.

Кожного дня ми маємо згадувати про ціну, яку заплатив і продовжує платити наш народ за свою свободу. Біль, який не можна втамувати. Важко втрачати такий цвіт нації, кращих з кращих. Таким був і солдат Гладченко Олександр, який назавжди став воїном Небесного легіону.

Світла пам’ять про нашого захисника назавжди залишиться в серцях рідних, близьких, друзів, односельчан, жителів громади. Схиляємо голову в глибокій скорботі. Світла і вічна пам'ять Герою!

Матеріали підготували:

Матеріали підготував: Клюєнков Артем, учень 9 класу, Васьківської гімназії, Срібнянської селищної ради, Прилуцького району, Чернігівської області

Науковий керівник: Сова Людмила Олександрівна, вчитель української мови та літератури Васьківської гімназії