Пархомук Віталій Васильович

Дата народження:

05.06.1984

Дата загибелі:

08.03.2022 (37 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Заліси

Військова служба:

Механік – водій третього танкового взводу танкової роти першого танкового батальйону

Нагороди, відзнаки:

Звання "Герой України" з удостоєнням ордена "Золота Зірка".

Пархомук Віталій Васильович – Герой України

У великій книзі пам'яті народу війна чорними жирними літерами викарбовує імена тих, хто уже ніколи не повернеться додому, не обніме своїх рідних, не побачить, як стають дорослими діти, не скажуть слова вдячності батькам… Вона не дивиться святковий день чи будній, а робить свою страшну справу – забирає найдорожче – життя. Нестерпно болючим стало тепер свято 8 Березня для сім'ї Пархомуків з селища Заболоття Ковельського району Волинської області: загинув син…

Пархомук Віталій Васильович народився 5 червня 1984 року у селі Заліси Ратнівського району Волинської області. Через 2 роки сім'я переїхала у Заболоття. Закінчив Заболоттівську середню школу. Після закінчення здобув професію штукатура – плиточника у Луцькому професійно – технічному училищі. Строкову службу не проходив – за висновками медкомісії був комісований. Жив, як всі: їздив на заробітки, про щось мріяв, потрохи зводив власний будинок. У квітні 2007 року одружився, мав донечку. Старався, аби вона мала все, дуже любив її. Але 2014 рік змінив усе… Не зміг Віталій бути вдома, коли знав, що треба виконати свій синівський обов'язок перед державою. Тому пішов добровольцем. 1 серпня 2015 року прийняв військову присягу на вірність народу України, порушити яку не зміг до останнього свого подиху. Захищав суверенітет України на території Донецької області в районі сіл Красногорівка і Мар'янівка. Був рядовим піхотинцем. Рік і шість місяців пролетіли швидко, Віталій повернувся додому. Проте душа його залишилася десь там, поряд з побратимами. У 2019 році знову пішов до лав Збройних сил, цього разу підписав контракт на три роки. Вивчився на механіка – водія і служив у танковій роті. Рідним казав, що наприкінці березня 2022 року повернеться додому. Але почалася війна…

Механік – водій третього танкового взводу танкової роти першого танкового батальйону Пархомук Віталій Васильович загинув 8 березня 2022 року в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу міста Макарів Київської області. Тіло евакуювати не вдалося, бо до 22 березня 2022 року дана територія знаходилась під контролем збройних формувань російської федерації. У той день екіпаж танка старшого сержанта Сергія Васіча та його підлеглих – старшого солдата Віталія Пархомука і солдата Олега Свинчука – прийняли бій біля Макарова на Київщині. Вони знищили шість одиниць ворожої техніки. Російська протитанкова керована ракета влучила у їхній танк – здетонував боєкомплект. Відважні воїни загинули.

Указом Президента України від 12 березня 2022 року №127 Пархомуку Віталію Васильовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно). Також нагороджений Грамотою за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Нажаль, на сьогоднішній день, літо 2023 року, тіло нашого Героя і досі не перепоховано на рідній землі.

Подвиг наших синів неоціненний, і кожен з них для нас – Герой…