Унгурян Олександр Васильович
Олександр Васильович Унгурян народився 9 серпня 1987 року в селі Суховерхів Кіцманського району (тепер Чернівецького, Кіцманської територіальної громади) Чернівецької області. У родині зростало троє дітей: двоє синів – Олександр та Віктор і донька Світлана. Він був добрим, допитливим, любив отримувати нові знання. Після закінчення Суховерхівської середньої школи, з 200 по 2006 рік навчався у Чернівецькому технікумі залізничного транспорту та здобув професію провідника пасажирських вагонів.
У 2006 році був призваний до лав Збройних Сил України. Майже два роки, з грудня 2007 по жовтень 2009 року, віддав службі за контрактом у військовій частині А 0264 старшим механіком-водієм.
Згодом, повернувшись до цивільного життя, Олександр вирішив здобути ще одну освіту. З 2017 по 2021 рік навчався в Кіцманському коледжі Подільського державного аграрно-технічного університету та здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста за спеціальністю «Агрономія».
«Упродовж певного часу працював на різних роботах. Любив Україну, рідну буковинську землю, допомагав чим міг родині, не цурався ніякої роботи, був уважним до проблем оточуючих, друзів, сусідів, земляків», – кажуть односельці.
14 червня 2022 року Олександр Васильович Унгурян був призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією, як людина, що має військовий досвід. Служити довелося старшим солдатом у військовій частині А4436. Відданий військовій присязі на вірність Українському народові, він мужньо виконував військовий обов’язок. Упродовж служби брав участь в боях за майбутнє України, її свободу і незалежність.
Побратими згадують Олександра Унгуряна, як мужнього воїна та патріота своєї держави, який завжди поспішав усім на допомогу, а ще був добрим, щирим та доброзичливим.
22 березня 2023 року воїн Олександр Унгурян загинув під час оборонного бою внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області. Прощання із захисником відбулося 20 квітня 2023 року у рідному селі Суховерхів.
Рідний брат загиблого – Віктор Унгурян – також захищає Українську землю від російської орди, бере участь в боях на сході України.
Батько Василь Миколайович, мати Марія Василівна, брат-воїн Віктор, сестра Світлана згадують: «Саша був турботливим сином, добродушним братом, щирим товаришем та вірним другом. Пам’ять про нього залишиться в наших серцях!»
Герої не вмирають, доки їх пам’ятають. Вічна Слава і шана Герою-буковинцю!
Герої
