Макарчук Руслан Семенович

Герой Руслан Макарчук живе у наших серцях

Кожен, хто йде в життя
власним шляхом, – герой.
Кожен, хто здійснює те,
на що здатний, – герой.

Для сучасної людини слово «герой» найчастіше асоціюється з персонажем з фільму. Через велику кількість супергеройських блокбастерів, мультфільмів та іншого медіа-контенту, люди потроху забувають, що герої – серед нас. Це медики, що кожен день рятують людські життя, це пожежники, що не дозволяють людям згоріти заживо, це вчені, які придумують нові вакцини і розробляють методи протидії проти страшних вірусів, та ті, що захищають нас повсякчас. Не варто забувати, що вони живуть серед нас…

І один із них – це Руслан Семенович Макарчук. Народився герой 25 червня 1980 року в м. Луцьк, Волинської області у сім’ї інтелігентів – батьки були вчителями.

У 1987 році вступив у перший клас загальноосвітньої школи № 3, а в 1990 – у п’ятий клас гімназії № 4.

Випускник гімназії № 4 Луцька, де його пам’ятає кожен учитель, як яскравого учня, який завжди любив бути в центрі уваги. Адже закінчив її із золотою медаллю. «Завжди був готовий до уроку, старанно вчився та допомагав іншим у навчанні, – з трепетом згадує про Руслана його класний керівник Любов Іванівна Ількевич. – Мав гарно поставлену мову, з ним приємно було спілкуватися».

«Був він надзвичайним жартівником. Своїми витівками міг розсмішити кожного. Вигадати жартівливу «кличку». Пам’ятаю, його щирий та приємний сміх», – розповідає про нього однокласник Іван Мирка.

Подальше життя Руслана також проходило у рідному місті. Навчався на юридичному факультеті Волинського державного університету імені Лесі Українки. У 2002 році закінчив університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «правознавство» та здобув кваліфікацію «юриста».

У 2007 році вступив у Національну академію прокуратури України м. Київ і у 2008 році отримав диплом магістра. Після завершення академії повернувся до рідного міста, де й розпочав працювати у правоохоронних органах. У 2003-2006 роках працював старшим слідчим Володимир-Волинської прокуратури, а з 03.03.2006 – старшим слідчим прокуратури м. Луцьк. Завжди усміхнений, щирий, ввічливий. Завжди елегантно вбраний: біла сорочка та костюм. Саме тут, у Луцьку, він зустрів і своє кохання та одружився з Русланою Никитюк. У них народилося маленьке щастя – Анна.

42-річний лучанин Руслан Макарчук добровольцем пішов на військову службу по мобілізації 12 серпня на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії – стрільця групи розвідки відділення розвідки прикордонної комендатури швидкого реагування № 1 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. За час проходження служби на займані посаді солдат Руслан Макарчук зарекомендував себе з позитивного боку як грамотний, професійно підготовлений військовослужбовець. Сумлінно ставився до виконання службових обов’язків, принциповий, вимогливий, користувався повагою колективі.

Коли розпочалися активні бойові дії, він не міг стояти осторонь і 8 січня під час виконання бойового завдання щодо захисту територіальної цілісності та незалежності України в районі населеного пункту Соледар Донецької області обірвалася його ниточка життя. Поховали Руслана Макарчука 21.01.2023 р. на Алеї почесних поховань с. Гаразджа.

Руслан Макарчук був і в нашій пам’яті буде хорошою, доброю, вихованою Людиною, саме Людиною з великої літери і Героєм України.

Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях! Слава і шана Герою!

Матеріали підготували:

Петрова Ірина, учениця 8 класу комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей № 4 імені Модеста Левицького Луцької міської ради»

Науковий керівник: Вашерук Наталія Олександрівна, учитель української мови та літератури комунального закладу загальної середньої освіти «Луцький ліцей № 4 імені Модеста Левицького Луцької міської ради»