Пугач Євген Володимирович

Жменька, як називав його побратим Саша, народився в місті Ічні, що на Чернігівщині 04 липня 1995 року. У 2012 році закінчив Ічнянську гімназію імені Васильченка. Згодом закінчив Ніжинський Державний Університет ім. М.Гоголя за спеціальністю "Географія та туризм". Пізнішетпроходив строкову службу у військових частинах селища Десна Чернігівської області та села Михайлівка на Миколаївщині. Обіймав посаду оператора-електрика автоматизованої директриси протитанкових керованих ракет та артилерії прямим наведенням загальновійськового полігону.  

В 2013 році був на Майдані, про що нікому не сказав, щоб не хвилювалися. Мама випадково побачила репортаж звідти по СТБ.

У цивільному житті працював продавцем у магазині "Мастерок" міста Ічні, а потім їздив на заробітки до Польщі. 

Після повернення з Польші, у квітні 2021-го, Женя  підписав контракт на проходження військової служби в Збройних Силах України на посаді навідника 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Про це батьків поставив перед фактом.

Зі спогадів мами, Тетяни Пугач: "24 лютого 2022 року , коли розпочалося вторгнення, знаходився під Попасною Луганської області. Зателефонував додому й сказав, що розпочалася війна, збирайте всіх і виїжджайте. Він кожного дня дзвонив, писав. Дуже не любив, щоб я плакала. 

Настільки любив грати у футбол,що яким би він не був утомленим, усе рівно ввечері збирався і йшов на стадіон. Ще одним його захопленням була рибалка, там він відпочивав морально. А читати обожнював із дитинства. Часто просив, щоб я з Чернігова привезла йому книги про війну.

Удома був спокійним та не надто балакучим. Хоча побратими говорили, що не завжди його можна було переслухати. Але на нього завжди можна було покластися".

Зі спогадів класного керівника Загребельної Тетяни Іванівни: "Пам'ятаю Женю, що перейшов із паралельного в наш клас. Це був скромний, вихований, урівноважений і тактовний учень. Під час навчання, на відпочинку чи екскурсіях - він завжди виважений, терплячий, спокійний. Сидів на середньому ряду на передостанній парті. В одинадцятому класі дуже симпатизував своїй однокласниці. Усе пригощав її шоколадними цукерками. Спостерігаючи за ними, відмічала, що Женя перед усім дуже добрий, справедливий, великодушний. У нього була людська гідність - це уміння поступатися власними дрібними, а інколи й суттєвими інтересами та бажаннями заради інших. Батьки Жені зуміли виховати його гідним і справжнім патріотом своєї держави.У найтяжчі часи своєї країни він відчув на собі вагу чоловічих обов'язків і відповідальності, захищаючи свою країну від ворога. Він став Воїном, Людиною з великою силою духу і витримкою, віддавши найцінніше, що в нього було, заради нашого майбутнього".

22 вересня 2022 року, виконуючи бойове завдання на Бахмутському напрямку, воїн загинув. Молоде життя українського Героя обірвалося під час боїв у районі населеного пункту Миколаївка Друга Донецької області.

Згідно з Указом Президента України: "За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно) нагороджено нашого Героя Євгена Пугача.

Вічна Пам'ять та Слава!

Матеріали підготували:

Матеріали підготували:

• Остапець Марія, учениця 6-В класу Ічнянської гімназії імені Васильченка,
• Грищенко Тетяна Анатоліївна, класний керівник 6-В класу Ічнянської гімназії імені Васильченка,
• Керівник: Грицай Алла Олександрівна, вчитель історії Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради Чернігівської області

Список використаних джерел

Матеріали Ічнянської міської ради, спогади рідних, вчителів, побратимів, однокласників.