Кулик Олександр Анатолійович

Дата народження:

02.04.1979

Дата загибелі:

11.03.2024 (44 роки)

Місце народження:

Україна, Чернігівська область, Чернігівський район, Ковпита

Місце проживання:

Україна, Чернігівська область, Чернігівський район, Радуль

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Краматорський район, Терни

Місце поховання:

Україна, Чернігівська область, Чернігівський район, Радуль

Військова служба:

Старший навідник відділення кулеметного взводу.

Позивний:

Друїд

Головний сержант Олександр Кулик народився 2 квітня 1979 року у селі Ковпита Чернігівського району. У 1996 році закінчив 11 класів Ковпитської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів імені Героя Радянського Союзу І.М. Грачова (нині — Комунальний заклад Ковпитська гімназія імені Героя Радянського Союзу І.М. Грачова Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області). З 1997 року по 1998 рік проходив строкову військову службу. Працював у ПрАТ «Енергопромінвест», на Чорнобильській атомній електростанції.

У 2014–2015 роках в лавах Збройних Сил України, брав участь в АТО. З 2016 року з родиною мешкав у селищі Радуль , що на Ріпкинщині. З липня 2022 року знову став на захист Батьківщини від навали російських агресорів на посаді старшого навідника відділення кулеметного взводу. 11 березня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині, захищаючи суверенітет України та майбутнє щасливе життя українського народу, загинув гідний син своєї країни.

24 березня провели в останню путь мужнього воїна рідні, близькі, друзі, знайомі, бойові побратими та вдячні земляки. Його поховали з військовими почестями на цивільному кладовищі селища Радуль.Страшна ціна, яку платить український народ за свободу.

Олександр Кулик загинув у розквіті сил, це – глибока рана як для його родини, так і для всіх земляків.
Серця земляків Олександра Кулика переповняє гордість за його героїчний вчинок, адже він віддав найдорожче, що у нього було – життя, заради мирного і щасливого майбутнього своїх рідних, земляків і всіх українців. Слава і належна шана Герою! Ми не маємо права забути його безсмертний подвиг.

Світла пам'ять про нього та його приклад патріотизму і відваги житиме вічно в наших серцях. В нього залишилася дружина Марина та діти.