Потапюк Олександр Миколайович

Дата народження:

10.02.2000

Дата загибелі:

28.07.2022 (22 роки)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Луцький район, Кульчин

Місце проживання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Видраниця

Місце загибелі:

Україна, Запорізька область, Пологівський район, Оріхів

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Луцький район, Кульчин

Військова служба:

Розвідник групи інженерного забезпечення.

Серця стискаються від болю: від нас ідуть молоді

У храмі Косми і Даміана Асійських йде заупокійна служба. До панахидного стола підходить згорьована жінка. В очах – сльози й розпач. Вона ставить свічку за свою кровинку, єдиного сина Олександра, який загинув 28 липня 2022 року в районі с.Оріхове Запорізької області під час виконання бойового завдання.

Потапюк Олександр Миколайович народився 10 лютого 2000 року в селі Кульчин Турійського району. З 2006 року по 2014 рік навчався в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня с.Кульчин.

У червні 2014 року разом із мамою Людмилою Василівною переїхав на постійне місце проживання в наше село Видраницю.

Дев’ятикласники з нетерпінням чекали зустрічі з новеньким. Хто він? Як «впишеться» в гомінкий школярський колектив? На диво, хлопчина виявився спокійним, врівноваженим і щирим. Очі світилися привітністю та добротою. Він легко знайшов спільну мову з однокласниками.

Лише один рік навчався в НВК «загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня- дитячий садок» с. Видраниця, але залишив по собі світлі спогади.

Після здобуття базової середньої освіти навчався з 2015 по 2018 рік у Ковельському ПТУ № 5 та оволодів спеціальністю «штукатур, лицювальник - плиточник».

Протягом 2020-2021 років проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України.

Як і кожна молода людина, Олександр будував плани на майбутнє. Був сповнений сили, енергії, надії… Не судилося…Війна перекреслила все.

14 березня 2022 року був мобілізований, займав посаду розвідника групи інженерного забезпечення. Навчання, нелегкі воєнні будні, постійна небезпека увійшли в його життя, загартували характер 22-річного захисника Батьківщини.

Олександр без вагань, сумлінно виконував усі бойові завдання. Одне з них стало для нього останнім…

Поховали молодого юнака у селі Кульчин Турійського району. Серце стискається від болю: обрубане дерево роду Потапюків.Сашко віддав життя за кожного з нас.

Вічна пам’ять тобі, Герою наш!