Саченко Артур Вікторович

Дата народження:

23.09.1984

Дата загибелі:

18.04.2022 (37 років)

Місце народження:

Україна, Запоріжжя

Місце проживання:

Україна, Запоріжжя

Місце загибелі:

Україна, Донецька область, Маріупольський район, Маріуполь

Місце поховання:

Україна, Запоріжжя

Військова служба:

55 окрема артилерійська бригада "Запорізька Січ" військової частини А 1978 м. Запоріжжя на посаді "номер обслуги 2 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону

Позивний:

Артурчик

Нагороди, відзнаки:

Орден "За мужність" 3 ступеня (посмертно)

Саченко Артур Вікторович народився в м. Запоріжжя 23 вересня 1984 року.

Навчався в 33 школі Заводського району. В 2004 році отримав кваліфікацію "техніка-механіка" з відзнакою в Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії. Пройшовши на відмінно практику почав працювати слюсарем-ремонтником на Запорізькому металургійному комбінаті "Запоріжсталь" . З 2004 по 2005 рік служив в Збройних Силах України, після чого, працюючи на комбінаті, паралельно навчався в Запорізькій державній іженерній академії, де здобув кваліфікацію бакалавра з інженерної механіки, а згодом і магістра за кваліфікацією "інженера - механіка".

Працюючи на комбінаті отримав свідоцтво по професії "Електрогазозварювальника" та проходив підготовку резерву на посади мастера та старшого мастера. Згодом Артура було переведено в товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-промсервіс", де він займався посаду інженера-технолога. В 2020 році був нагороджений Грамотою за високі трудові результати.

24.02.2022 Саченко Артура було призвано по мобілізації до лав Збройних Сил України, де він проходив службу в 55 окремій артилерійській бригаді "Запорізька Січ" військової частини А 1978 м. Запоріжжя на посаді "номер обслуги 2 артилерійської батареї 1 артилерійського дивізіону". З 25.02.2022 був направлений на "нуль" в м. Маріуполь Донецької області, де при виконанні бойового завдання 18.04.2022, отримавши тяжкі поранення не сумісні з життям, загинув.

Нагороджений посмертно Орденом "За мужність" 3 ступеня.

Артур був не кофліктною людиною, завжди намагався всім прийти на допомогу. Він був МАЙСТРОМ НА ВСІ РУКИ! Просту річ перетворював на багатофункціональний пристрій високого класу,який він сам і проектував. Останні слова, що він сказав: "Сподіваюсь,що все це не даремно...".

Пишаюсь,кохаю,завжди пам'ятаю!

Слава ГЕРОЮ! Вічна ПАМ'ЯТЬ і ШАНА! Низькій уклін...

Матеріали підготували:

Я дружина Артура - Катерина.

Згадуючи чоловіка,як уважного люблючого сім'янина. Працьовитою та ідейною людиною, що постійно щось майстрував та створював.

Познайомилась я з Артуром на базі відпочинку "Мрія" в м. Приморськ коли мені було 14ть років. Він дуже любив рибалити. Цікавився акваріумами- навідь сам один змайстрував (на фото). Дуже піклувався про сім'ю, поспішав завжди після роботи додому.

14.07.2007 ми одружилися, в 2011 році народилася донечка.

Наше кохання тривало майже 20ть років, поки ця клята війна не забрала його від нас...