Шуклін Іван Валерійович

Шуклін Іван Валерійович
Дата народження:
20.02.1984
Дата загибелі:
28.01.2024 (39 років)
Місце народження:
Україна, Львівська область, Дрогобицький район, Дрогобич
Місце проживання:
Україна, Львівська область, Дрогобицький район, Дрогобич
Місце загибелі:
Україна, Луганська область, Сватівський район, Райгородка
Місце поховання:
Україна, Львівська область, Дрогобицький район, Дрогобич
Військова служба:
68-ма окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша
Позивний:
Ріддік
Нагороди, відзнаки:
Хрест воїна Єгеря 1 ступеня, Ветеран війни

Іван Шуклін народився у Дрогобичі. Закінчив ЗОШ №4 та ПТУ №15. У вільний час любив рибалити, за юності займався рукопашним бойом. Декілька років працював на дрогобицькому м’ясокомбінаті, однак здебільшого їздив на роботу за кордон. У рідному місті створив сімʼю, дружина Вікторія  і двоє донечок Мілана та Вероніка,яких обожнював. На початок повномасштабної війни, Іван перебував за кордоном, однак він сам повернувся додому, щоб стати на захист України. До військової справи ніколи не мав ніякого відношення, у юності не служив. У червні 2022 року Іван долучився до лав ЗСУ, хоча до того ще довго ходив до військкомату щоб його нарешті взяли. Після навчання на полігоні Служив у складі 68-ї окремої єгерської бригади. Там він і отримав свій позивний «Ріддік» так як ліпше всіх бачив у темряві,і міг провести хлопців на позицію у ночі. Після чого півтора роки перебував на бойових позиціях фронту, за час служби був противотанкістом, навідником САУ, стугна, оператором. джавеліна,гранатометником,останні часи був ТВО відділення,його брали з собою в розвідку,добре знав медицину тому був і додатково бойовим медиком,на своєму рахунку має декілька знищених,підбитих танків,велику кількість знищених росіян, та врятованих побратимів. Кожного разу дуже важко переживав втрату кожного побратима.За сумлінне виконання військових обов’язків отримав від командування почесну відзнаку – «Хрест воїна-єгеря І ступеня», та «ветерана війни». Під час виконання бойового завдання на Луганщині, 28 січня Іван загинув, внаслідок отриманих мінно-вибухових травм. Побратими запам’ятають Івана справжнім воїном, на якого рівнялися підлеглі, а командири довіряли йому надскладні завдання. У загиблого воїна залишились кохана дружина Вікторія, двоє улюблених донечок Мілана та Вероніка, мати та брати.

Матеріали підготували:

Я дружина Вікторія, і я хочу щоб люди памʼятали яку ціну ми платимо кожен день, скільки жінок вдови,та діти напівсироти. Не буває ні дня щоб діти не знадували і не сумували за татом. І ніякі гроші чи відзнаки не повернуть їм найдорожче . Він пішов щоб  захистити їх ...

Герої

Дивитись всіх