Данилюк Дмитро Володимирович
Працьовитий відповідальний, творчий. Захоплювався технікою, машинами, дуже любив музику. Був учасником народного оркестру духових інструментів Вашківецького міського будинку народної творчості та дозвілля. Мужньо боронив рідну землю від російської агресії, аж поки ворожий осколок не змусив зупинитися патріотичне серце хороброго воїна-захисника.
Народився Дмитро Володимирович Данилюк 5 жовтня 1980 року в місті Вашківці Вижницького району Чернівецької області. Зростав разом із старшою сестрою Марічкою. Був обдарованою дитиною, тож навчався не лише в місцевій середній школі ,а й у музичній. Закінчивши восьмий клас, вступив до Заставнівського професійно-технічного училища, де опанував фах тракториста. Його батько, Володимир Юрійович, теж працював трактористом у Вашківецькому колгоспі імені Ольги Кобилянської, тому Дмитро з юних років захоплювався машинами та цікавився механізованою технікою.
Із 1997 до 1999 року відслужив строкову службу в Львівській області. Після демобілізації працював трактористом та комбайнером в приватному підприємстві. Одружившись, став батьком донечки Марини та синочка Михайла.
Із початком повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну, 14 травня 2022 року, Дмитро був мобілізований до лав Збройних сил України та служив у теробороні, згодом захищав нашу країну в Донецькій та Луганській областях в складі Окремої механізованої бригади імені короля Данила Галицького, військова частина А 0998. Виконуючи бойове завдання, 28 травня 2022 року солдат Дмитро Данилюк загинув внаслідок артилерійського обстрілу неподалік населеного пункту Оріхове Попаснянського району Луганської області.
Поховали Дмитра Данилюка на Вашківецькому кладовищі 2 червня 2023 року.
У глибокій зажурі залишилися мати, Ольга Василівна, дружина Марія, сестра, донька та син, який, як і батько, захоплюється музикою та навчається в Кам’янець-Подільському музичному коледжі.
Вічна пам’ять та слава Герою!
Герої