Максимук Микола Іванович

Дата народження:

26.12.1982

Дата загибелі:

16.11.2023 (40 років)

Місце проживання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Язавні

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Самари

Військова служба:

Стрілець-снайпер одного з механізованих підрозділів сухопутних військ ЗСУ

Позивний:

Тихий

Воїн із щирою посмішкою

16 листопада 2023 року небесне воїнство поповнилось ще одним Янголом. Ним став житель села Язавні Максимук Микола Іванович.

Народився Микола 26 грудня 1982 року. Його життя йшло своїм ладом: отримав повну загальну середню освіту, пройшов строкову службу, працював на будівництві, в основному за межами країни, займався ремонтними роботами, допоки звичний ритм не зруйнувала війна.

24 лютого 2023 року Герой був мобілізований до лав ЗСУ. Пройшовши військову підготовку на Володимир-Волинському полігоні, служив на посаді стрільця-снайпера одного з механізованих підрозділів сухопутних військ Збройних сил України з позивним «Тихий». Воїн мужньо виконував військовий обов`язок, але 16.11.2023 року чорним птахом з фронту прилетіла звістка, що в Харківській області у результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України Максимук Микола Іванович отримав несумісні з життям травми. Тепер йому навіки 40.

У пам`яті друзів, знайомих, односельчан Микола назавжди залишиться усміхненим і привітним, доброзичливим і щирим, з гострим почуттям гумору та великим серцем, адже він ніколи нікому не відмовляв у допомозі.

Поховали Героя в селі Самари поряд з могилою батька. У глибокій жалобі залишились мама Катерина, сестра Людмила з чоловіком, брат Сергій з сім`єю. Схиляємо голови у скорботі та розділяємо з ними біль непоправної втрати. Нехай добрі спогади про Захисника стануть для рідних втіхою і розрадою.

Вічна та світла пам’ять…