Ілющенко Антон В'ячеславович

Дата народження:

01.05.1991

Дата загибелі:

30.12.2022 (31 рік)

Місце народження:

Україна, Харківська область, Ізюмський район, Малинівка

Місце проживання:

Україна, Харківська область, Ізюмський район, Ізюм

Місце загибелі:

Україна, Дніпро

Місце поховання:

Україна, Харківська область, Ізюмський район, Малинівка

Військова служба:

Молодший сержант, командир 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини А7288

Позивний:

Тоха

Нагороди, відзнаки:

Нагороджено Орденом "ЗА МУЖНІСТЬ" ІІІ ступеня

"Якщо я не піду - вони прийдуть сюди"...З цими словами мій чоловік став на захист нашої країни в перший день повномасштабного вторгнення. Це було його чоловіче, одностайне, безсумнівне рішення. Бо він був вже народжений Воїном.

А ще він був чудовим татком і турботливим чоловіком. Веселим, добрим, ляблячим, світлим, щедрим, щирим...і цей список можна продовжувати безкінечно, але він буде насиченим лише позитивними ознаками. Бо, дійсно, Антоша був Людиною з великої літери. Справжньою. Самовідданою. Жертовною.

Він пройшов найгарячіші точки на Ізюмському та Донецькому напрямку. Не раз був на межі життя та смерті, але жодного разу не вагався у своєму рішенні. І якби страшно і важко не було - впевнена, він би стояв до кінця. Але, на жаль, внаслідок збройного зіткнення з ворогом, в районі населених пунктів Озарянівка та Курдюмівка Донецької області, отримав вогневе осколкове поранення 29 грудня 2022 року, і був направлений до лікарні м.Діпро. 30 грудня його серце зупинилося...

Згодом, його побратим Дмитро Дудник написав надзвичайно важливі для нас всіх слова: "Я хочу, щоб рідні, земляки мого бойового друга і побратима знали – Антон був кращим. У всьому був кращим. У діях, вчинках, думках, помислах… Це надзвичайно світла людина. Надійний друг. Вірний побратим. Про таких, як Антон, говорять – з ним би я пішов у розвідку. От Тоха (так ми шанобливо його називали у своїй солдатській родині) саме такий. Був… Ми з ним разом з першого дня війни. Були в самому пеклі, були там, де найтяжче, найспекотніше. І я всім твердо кажу – мій побратим справжній Герой. Він патріот, мотивований захисник, людина з добрим серцем, відкритою душею. З ним легко і надійно. З ним просто і впевнено. Я не можу, мені важко писати слово БУВ. Такі Герої, як Антон Ілющенко не вмирають."

Не вмирають...Він завжди житиме у наших серцях і пам'яті. Бо як писав Василь Симоненко:

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття -
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя!

...Навчитися тільки б не плакати

Матеріали підготували:

Ілющенко Анна, дружина Героя

Список використаних джерел

https://barvinkove.com.ua/побратим-про-нашого-загиблого-героя-з/?fbclid=IwY2xjawJCI_xleHRuA2FlbQIxMQABHWH4uOUvEJhtI34r1Yo5c3BkmeCBrR-1BlQFzvUWMx2RSA9HUdgiLCCAww_aem_JxYwCBGjKFjDY5MeK6kHFw