Абрамчук Олександр Петрович

Дата народження:

12.02.1988

Дата загибелі:

14.07.2014 (26 років)

Місце народження:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Ковель

Місце загибелі:

Україна, Луганська область, Довжанський район, Черемшине

Місце поховання:

Україна, Волинська область, Ковельський район, Ковель

Військова служба:

Старший механік САУ 2С1, 51-ша окрема механізована бригада.

Нагороди, відзнаки:

Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня (посмертно).

Олександр народився 12 лютого 1988 року в Ковелі. Коли хлопцю виповнилося 2 роки, сім’ю залишив батько. Виховання сина лягло на плечі матері, Абрамчук Антоніни Петрівни. Вона сама ставила на ноги двох діток. Саша ріс добрим і лагідним, чутливим до чужого горя. У сім’ї не було достатку. Зате мати передала у спадок синові порядність, чесність, простоту, навчила любити людей і Батьківщину.

Навчався Сашко у Ковельському навчально-виховному комплексі № 11, який закінчив у 2004 році. «Він був відвертим юнаком, турботливим сином, братом, надійним і вірним другом», - згадує класний керівник Вакуліч Лідія Яківна. «Це був допитливий хлопець. Любив історію, багато читав, був цікавим співбесідником. Сашко ніколи не порушував дисципліни, завжди приходив на допомогу товаришам».

Подальше своє навчання хлопець продовжив у Луківському професійному технічному училищі № 22. В 2007 році здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Деякий час працював за спеціальністю.

У квітні 2014 року на територію української частини Донбасу вторглися російські збройні угрупування. 12 квітня розпочалися бойові дії на сході України. 13 квітня 2014 року виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав Указ про проведення Антитерористичної операції. Наступного дня був підписаний указ «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України». Ця подія стала офіційним початком АТО на сході України.

Олександр Абрамчук був призваний до лав Збройних Сил України у першу хвилю мобілізації, 9 квітня 2014 року. Мати, Антоніна Петрівна, згадує: «Як стали брати в армію, я кажу: “Може не йди ”. А він відповів: “Ні. Треба йти, усі хлопці йдуть”… І зразу пішов. Сказав: “Я - на два місяці, а там війна закінчиться і я повернуся додому”». Він служив старшим механіком, водієм 3-го батальйону 51-ої окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Саша, як і його бойові побратими, знали: там, на східних рубежах України вони захищають мирне небо і над рідним Ковелем.

14 липня відбувся нічний бій біля села Черемшине (під Краснодоном) Луганської області. Олександр разом з побратимами дали гідну відсіч ворогу. Після завершення бою бригада почала відхід із Черемшиного, але терористи пострілом ПТРК уразили САУ 2С1. Олександр Абрамчук загинув. Тоді смертельне поранення отримали ще двоє солдатів – Ігор Кантор та молодший сержант Юрій Трохимук, а ще двоє Сашиних товаришів зазнали поранень. Сергій Літвинович, який служив із Олександром, пригадує: «Олександр був надзвичайно доброю людиною. Сміливий, доброзичливий... Він загинув за свою країну, за свій народ, захищаючи рідну землю… у мене на очах. Він – герой…».

Героя поховали у рідному місті. По смерті залишилися мати Антоніна Петрівна та сестра Наталія.

Указом Президента України від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», Олександра Абрамчука нагородили (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня.

У кварталі індивідуальної житлової забудови (в районі вулиці Лісової) нову вулицю за рішенням засідання сесії Ковельської міської ради від 12 березня 2015 року було названо ім’ям загиблого героя Олександра Абрамчука.

22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі було урочисто відкрито пам’ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни. На ній величається ім’я Олександра Абрамчука.

15 лютого 2016 року на фасаді школи, де навчався герой, було встановлено Меморіальну дошку Олександру Абрамчуку.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові нашому герою присвоєно (посмертно) звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (рішення Ковельської міської ради від 29.07.2021 №10/14). Відповідно до клопотання міського голови Олега Кіндера Олександру присвоєно (посмертно) звання «Почесний громадянин Волині».

Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так і зірка Олександра Абрамчука спалахнула на небокраї і швидко погасла, відійшовши в неповні 27 років за межу вічності.