Матвійчук Павло Олегович

Дата народження:

12.07.1996

Дата загибелі:

10.06.2026 (29 років)

Місце народження:

Україна, Кіровоградська область, Голованівський район, Побузьке

Місце проживання:

Україна, Кіровоградська область, Голованівський район, Побузьке

Місце загибелі:

Україна, Харківська область, Богодухівський район, Високе

Місце поховання:

Україна, Кіровоградська область, Голованівський район, Капітанка

Військова служба:

Сили безпілотних систем. Молодший сержант. Командир відділення екіпажних безпілотних літальних комплексів зенітного ракетного дивізіону військової частини А4718, 22ОМБР

Позивний:

Балі

Нагороди, відзнаки:

Золотий Хрест, Хрест Сухопутних Військ

МАТВІЙЧУК Павло Олегович ( позивний БАЛІ) 12.07.1996 року народження. Павло народився в селищі Побузьке, Кіровоградської області. В дитинстві був дуже допитливим, творчим, активним хлопчиком та мріяв стати каскадером. В юності почав займатись футболом. Закінчив вище Одеське морське училище за спеціальністю «судновий офіціант, бортпровідник». Дуже любив подорожувати, особливо на авто, з музикою. Жив та працював у Гватемалі, Індонезії, зокрема довгий час прожив на острові Балі - звідки і пішов його позивний. Коли почалася повномасштабна війна в лютому 2022, Павло був в Польщі, але одразу повернувся до України зі словами "я боронитиму свою землю, свій народ, свою сімʼю, як всі інші хлопці". Успішно пройшов військову підготовку і в лютому 2023 приєднався до війська. Виконував бойові завдання на Донеччині, Чернігівщині, Курщині, Сумщині, Херсоні, Харкові. Був бойовим медиком, а згодом, за сумлінну службу та високий професіоналізм отримав звання молодшого сержанта та був призначеним командиром відділення екіпажних безпілотних літальних комплексів зенітного ракетного дивізіону.Су За мужність та сумлінну працю його було нагороджено відзнаками "Золотий Хрест" та "Хрест Сухопутних Військ". 18.11.2025 одружився. З дружиною Яною будували плани на майбутнє. Мріяли про донечку. Але війна все зруйнувала. В шлюбі вони прожили пів року. 10.06.2026 виконуючи бойове завдання МАТВІЙЧУК Павло Олегович загинув поблизу населеного пункту Високе, Харківської області залишившись до останнього подиху вірним своєму народові, своїй землі та сім’ї. Його поважали побратими. З нього брали приклад. Він вирізнявся сталевою витримкою, незламною мужністю, високим професіоналізмом та непохитну віру в Перемогу. Він завжди казав, що впише своє імя в історію...і він вписав. Ціною власного життя.Для нашої родини це невимовний біль. Нам дуже важливо, щоб про Павла пам’ятали, знали, чули. Він віддав найцінніше - своє життя. Для нас дуже важливо, щоб люди знали його не тільки як воїна, а як найдобрішу людину, найкращого в світі чоловіка та безмежну гордість батьків.

Матеріали підготували:

Матвійчук Яна Олегівна. Я являюсь дружиною Павла. Для мене Павло був цілим всесвітом. Найдобрішої та найщирішої людини я в своєму житті не зустрічала. З ним ніколи не було сумно. Поруч з ним завжди був сміх, радість, щастя. За майже рік наших відносин, він показав мені, що таке справжнє кохання. Він показав, яким має бути справжній чоловік. Сильний, мужній, відважний і в той час дуже ніжний, турботливий та люблячий. Я назавжди його таким запамʼятаю.