Клявзунік Іван Ісакович
Клявзунік Іван Ісакович - справжній чоловік, воїн, захисник неньки України. Зробив все для того, щоб його діти мали шанс жити у вільний від московських загарбників Україні.
Березюк Іван Ісакович народився 7 березня 1970 року в багатодітній родині села Деревок. В сім'ї було шестеро дітей: три дочки і три сини. Пізніше прізвище Березюк, з певних причин, змінено на Клявзунік (прізвище матері). Іван Ісакович завжди турбувався про своїх родичів, всіх любив і підтримував.
Навчався в Деревківській середній школі.
Строкову службу проходив у Росії, місто Оленегорськ. Після армії навчався у Великій Глуші Любешівського району Волинської області на тракториста-механіка.
Певний час проживав в Одесі у сестри, де і працював механіком.
2007 року одружився і виховував двоє синів дружини Наталії.
У 2016 році народився син Ілля, так як дружина на той час тяжко хворіла,всі клопоти по догляду немовляти, лягли на плечі тата. Не любив, а обожнював свою кровинку Іван Клявзунік. Бо ж хлопчик на нього дуже схожий. Такий же красунчик, як і був маленький Іванко [1]. У вересні 2022 року син пішов до першого класу Підкормільської гімназії, то батько відпросився зі служби, щоб бути присутнім на Першому дзвінку сина. Батько був найкращим прикладом для дітей, оскільки старався кожному надати належне виховання. Щоб забезпечити сім'ю, їздив на заробітки закордон.
Він був дуже палким патріотом. Тому, навіть, не роздумуючи, уже в перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну зібрав речі та добровольцем пішов у ТЦКСП. Клявзунік Іван Ісакович 1 березня 2022 року призваний на військову службу під час мобілізації, проходив дійсну військову службу та призначений на посаду наказом командира військової частини А 7086 (по особовому складу) від 01.03.2022 №2. Із тих пір надійно стояв на захисті рідної землі. Спочатку проходив службу в м. Луцьку, пізніше в Донецькій області та Запорізькій області.
Зі спогадів командира, Іван був відважним солдатом, справжнім чоловіком і щирим патріотом нашої Батьківщини. Ніколи нічого, що стосувалося боротьби з ворогом, не вагався. Не боявся, завжди був готовий боротися. Коли питали «хто», він перший робив крок вперед. Боронити Україну – це було його. 29 грудня їхню частину обстріляла ворожа артилерія, а потім російська артилерія пішла в атаку. Іван миттєво схопив автомат й швидко з укриття побіг на позицію. Більше двох годин наші захисники успішно відбивали ворожу атаку, але, на жаль, це був останній бій для хороброго захисника.
Загинув Іван Ісакович Клявзунік 29 грудня 2022 року в селі Степове Василівського району Запорізької області в зоні бойових дій. Причина смерті: одиночне проникаюче осколкове поранення голови з руйнуванням головного мозку.
Поховали Івана Клявзуніка 6 січня 2023 року в с. Підкормілля Камінь-Каширського району Волинської області, де проживає його сім'я.
Герой понад усе любив своїх синочків та Україну. За них, своїх кровинок та Батьківщину, віддав життя.
Список використаних джерел
- Любешівська газета «Нове життя».
- https://www.youtube.com/embed/8CjiNz2zNzU
Герої