Демчук Вадим Володимирович
Волинянин Вадим Демчук – «Кіборг», захисник Донецького аеропорту
Україна – держава, яка споконвіку виборює незалежність та суверенітет кров’ю своїх синів. Однією із важливих сторінок нашої боротьби були бої за Донецький аеропорт, які тривали на сході країни з травня 2014 року до 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російських окупаційних військ і проросійських бойовиків, затято відстоюючи рідну землю. Серед них нововолинець Вадим Демчук.
Народився Вадим Демчук 27 вересня1975 року в Нововолинську. Навчався в місцевій ЗОШ № 8 (тоді гімназії). Після закінчення школи здобув професію машиніста електровоза у Нововолинському ПТУ № 1. Працював у рідному місті, а згодом виїхав на тривалий час до Чехії та Словаччини. Після закінчення училища служив у лавах Національної гвардії України у роті спецпризначення. Із початком російської збройної агресії Вадимовим батькам передали повістку сина до військомату. Дізнавшись про це, він повертається в Україну, де був мобілізований до лав Збройних сил [3].
Як строковик Вадим служив у військах спецпризначення, був у складі десантно-штурмової бригади, де виконував складні завдання, мав хорошу спортивну підготовку, захоплювався рукопашним боєм. Але про це, як і ще багато іншого, його побратими розповіли батькам пізніше. У зоні АТО Вадим був командиром 9-ї роти 80-ї аеромобільної бригади 3-го батальйону першого взводу. Із 14-го січня 2015-го року захищав новий термінал Донецького аеропорту. Сьома рота їхнього батальйону в повному оточенні ворога вела важкі бої. Тому коли постало питання про підмогу, кільком сотням бійців запропонували добровільно зголоситися. На цей рішучий крок зважилися 22 чоловіки, серед яких був наш земляк Вадим Демчук [5].
«Із 13 на 14 січня 2015 року Вадим разом з 19 десантниками прорвався на територію Донецького аеропорту. Бійці тримали оборону до 20 січня. Того дня новий термінал був вщент зруйнований вибухами, майже всі захисники загинули… Сину було тоді 39 років, » ˗ розповідає батько нововолинського «кіборга» Володимир Іванович. За свій подвиг Вадим Демчук нагороджений багатьма високими відзнаками, у тому числі «Народного Героя України» [3].
Востаннє рідні виходили з ним на зв’язок 20-го січня. Батько кіборга почав турбуватись, і тому звертався за допомогою до Служби безпеки України. Пізніше повідомили, що син потрапив у полон. Ідентифікували померлого Героя за ДНК. Тіло загиблого знаходилось у Дніпропетровському відділенні моргу.
Коли зустрічали Героя, який пройшов пекло війни, кортеж спинився на Майдані Незалежності, і побратими пронесли тіло на руках центром міста.
У День Збройних Сил України у рідній гімназії Вадима (сьогодні Нововолинський ліцей №8) відкрили меморіальну дошку на честь загиблого військовослужбовця. В урочистостях взяли участь міський голова Віктор Сапожніков, військові побратими Героя, його рідні та близькі, працівники Нововолинського об’єднаного військового комісаріату, учні, педагоги закладу.
Нагороди та вшанування:
Герой Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [1].
Указом № 14 від 26 березня 2016 р. нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно) [7].
Відзнака Громадської Спілки «Всеукраїнське об'єднання «Ми українці» орденом «Хрест Героя» (посмертно).
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
Рішенням Нововолинської міської ради від 21 серпня 2018 року № 25/1 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нововолинська» (посмертно) [2].
16 жовтня 2015 року на будівлі Нововолинського ВПУ, де навчався Вадим Демчук, було встановлено меморіальну дошку на честь загиблого Героя, вже четверту по рахунку з початку війни [4].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня [6].
Матеріали підготували:
Тарасюк Анастасія, учениця 10-А класу Нововолинського ліцею 8 Нововолинської міської ради Волинської області
Кот Оксана Григорівна, учитель історії Нововолинського ліцею 8 Нововолинської міської ради Волинської області
Герої